Олексенко Галина Савелівна
Галина Савелівна Олексенко (21 вересня 1905, село Стайки, тепер Кагарлицького району Київської області — ?, місто Київ) — українська радянська письменниця. БіографіяНародилася в родині робітника Савелія Мартиненка. У 1914 році, після смерті батька, наймитувала в заможних селян. З 1823 по 1927 рік працювала на цегельному заводу в селі Стайках знімальницею цегли. У 1924 році вступила до комсомолу. З 1927 по 1930 рік навчалася на робітничому факультеті в Києві. У 1930—1934 роках — студентка факультету електрифікації Київського інституту механізації та електрифікації сільського господарства. У 1934—1935 роках — жіночий організатор Краснопільської машинно-тракторної станції (МТС) Харківської області. У лютому 1935 — 1937 року — інструктор Згурівського районного комітету КП(б)У Харківської області; інструктор Вовчанського районного комітету КП(б)У Харківської області. З 1937 по 1941 рік проживала в Харкові та Кам'янці-Подільському, була домогосподаркою. Під час німецько-радянської війни з 1941 по 1944 рік перебувала в евакуації в місті Алма-Аті Казахської РСР. З 1944 по 1953 рік проживала в місті Дрогобичі, була домогосподаркою, займалася творчою роботою. Перше оповідання «Дороге ім'я» опублікувала в дрогобицькій обласній газеті «Радянське слово». Авторка соцреалістичного роману «Буревій в Карпатах» (Київ, 1951). З 1953 роках — у місті Києві на творчій роботі. У 1960 році надрукувала в журналі «Вітчизна» оповідання «Відплата». У 1964 році вийшов друком роман «Прапор над Карпатами», а у 1979 році — «Верховинці. Хроніка однієї родини». РодинаВиховувала шістьох синів.
Джерела
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia