Оленич-Гнененко Петро Павлович

Оленич-Гнененко Петро Павлович
Народився	20 грудня 1869(1869-12-20) Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	17 серпня 1914(1914-08-17) (44 роки)
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник
Alma mater	Петровський Полтавський кадетський корпус
Знання мов	українська і російська

|Примітки=

Петро Павлович Оленич-Гнененко (*20 грудня 1869(18691220) — †17 серпня 1914) — український письменник, писав українською та російською мовами.

Уродженець Полтавщини, дворянин, закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус та Миколаївське кавалерійське училище. Офіцер російської армії. Учасник Першої світової війни, загинув у бою з австрійцями біля села Неділиська.

Писав переважно російською, частково — українською мовами, під псевдонимами Іван Січовик та Аполон Апполонович Пегасов. Російською мовою надрукував низку повістей (публікувались у газетах Полтавский вестник, Пчелка, Русская Правда, та виходили окремими книжками) та лірику. Українською мовою писав вірші (у тому числі для дітей), був знайомий з кількома діячами української культури, деякий час листувався з Іваном Франком. Зберігся лист, де Петро Оленич-Гнененко вказує, що надіслав тому на рецензію свій збірник україномовної лірики «Кобзар», проте сам збірник не вийшов).

Його племінник Олександр Оленич-Гнененко став у радянські часи відомим перекладачем художньої літератури.

• И. Ф. Павловский Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины XVIII века — Харьков, 2009 (рос.)
• И. Ф. Павловский Исторический очерк Петровского Полтавского кадетского корпуса — Полтава, 1890 (рос.)
• Петро Павлович Оленич-Гненко (біографія) [1]