Ольвіопольський гусарський полк

Ольвіопольський гусарський полк
Ольвіопольський гусарський полк
На службі	1783—1833
Країна	Російська імперія
Належність	Російська імператорська армія
Вид	Кавалерія
Тип	Гусари
Чисельність	полк
Розформовано	1833

Ольвіо́польський гуса́рський полк — військове кавалерійське формування Російської імператорської армії.

Історія

Полк сформовано 28 червня 1783 року з солдатів і офіцерів Сербського і Болгарського гусарських полків у складі 6-ти ескадронів..

У 1784 році перейменований у Ольвіопольський легко-кінний полк, проте у 1788 році знову став гусарським. Того ж року в полку створено команду кінних єгерів чисельністю 65 осіб.

У вересні 1789 року кінно-єгерську команду виділено для формування Єлизаветградського кінно-єгерського полку.

У листопаді 1796 року приєднано 500 нижніх чинів Таврійського кінно-єгерського полку, внаслідок чого полк приведений до 10-ти ескадронного складу.

16 травня 1803 року зі складу полку виділено 2 ескадрони на формування Білоруського гусарського полку, натомість утворено нові. У грудні того ж року утворено запасний ескадрон.

13 червня 1806 року зі складу полку виділено ескадрон на формування Гродненського гусарського полку, натомість сформовано новий.

У листопаді 1810 року було розформовано запасний ескадрон.

У грудні 1812 року полк приведено до 6-ти ескадронного складу з одним запасним ескадроном.

Задля посилення у травні 1815 року до полку приєднано частину Московського козачого полку.

21 березня 1833 року Ольвіопольський гусарський полк було розформовано: 1-й та 2-й його ескадрони передано до Єлизаветградського гусарського полку, 3-й та 4-й ескадрони — до Київського гусарського полку, 5-й та 6-й ескадрони — до Охтирського гусарського полку, піший резерв — до Литовського уланського полку.

Участь у бойових діях

Російсько-турецька війна (1787—1792):

облога і штурм Очакова (6.12.1788);
атака і взяття ретраншемента, що прикривав передмістя Кілії (6.10.1790);
бій біля Мачина (28.06.1791).

Війни з Польщею:

битва під Острогом (14-15.06.1792);
битва під Крупчицями (6.09.1794);
битва біля Тересполя (8.09.1794);
взяття штурмом Праги (24.10.1794).

Франко-російські війни 1805-1807 років:

оборонні бої при відступі до Фрауендорфа (23.01.1807);
битва під Лаунау (24.01.1807);
битва під Пройсіш-Ейлау (27.01.1807);
битва під Фрідландом (27.06.1807).

Російсько-турецька війна (1806—1812):

битва під Дерекією (8.07.1810);
битва під Шумлею (23.06.1810);
битва під Батинею (26.08.1810);
кавалерійський рейд до Рущука (20.06.1811);
битва біля Рущука (22.06.1811).

Франко-російська війна 1812:

Полк брав участь у франко-російській війні 1812 року, в складі Дунайської армії прикривав південний напрямок^[1].

Закордонні походи 1813—1814 років:

Кіннотники полку у 1812—1814 роках брали участь у битвах з французами під Вільно, Бауценом, Дрезденом, Лейпцигом, Бриєном, згодом — у Франції під Мезон-Руж (5.02.1814), Барсюр-Об, Арсисюр-Об і Фер-Шампенаузе.

Придушення польського повстання 1830—1831 років: