Олізар Шилович

Герб
Громадянство Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті не раніше 11 листопада 1486 і не пізніше 14 грудня 1486 Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько Гаврило Шило[d][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі з Q124048190?[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посада луцький староста[4], володимирський староста[5] і маршалок Волиніd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих

Олізар Шилович гербу Кирдій (пом. 1486) — волинський боярин, урядник та військовий діяч Великого князівства Литовського.

Життєпис

Син Гаврила Шила, — члена ради великого князя Свидригайла протягом 1436–1438 років, підписанта Христмемельського договору (1432).

Наприкінці 1453 року разом з луцьким старостою Немирею Рязановичем, правдоподібно став на чолі волинських бояр, які виступали проти ВКЛ. Невдовзі став відданим прихильником великого князя. В 1461 році був володимирським старостою, бл. 1463-го став маршалком Волинської землі — найвищим достойником Волині з надання великого князя литовського. Від 1480 року до смерті був луцьким старостою.

Один з найзаможніших волинських бояр часів Свидригайла: посідав маєтки Се(і)рники, Любча, Горохів, Губин, Марковичі, Доросин, Поворсько, Здовбиця, Глинськ, Хоцень в Луцькому повіті. 1450 року отримав від Казимира IV Ягеллончика привілей, який підтверджував право дідицтва родинних маєтків та наданих князем Свидригайлом, які відтоді мали трактуватись як ба́тьківщина. Це сталось через політику великого князя литовського для отримання підтримки від найвпливовіших волинських панів його політики.

Був одружений з донькою київського воєводи Юрші Федькою — вдовою князя Степанського, ймовірно, Михайла[7], дітей не мали. Вдова 1487 року записала маєтки Здовбицю, Глинськ Казимиру Ягеллончику, Любчу з селами відступила сестринцеві князю Роману Васильовичу (надалі — Любецький)[8] з Друцьких.[9]

Примітки

  1. Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада — 2 — Смаленск: 2014. — С. 314. — 386 с. — ISBN 978-5-00076-015-4
  2. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 23, 202, 607.
  3. Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада — 2 — Смаленск: 2014. — С. 314–315, 317. — 386 с. — ISBN 978-5-00076-015-4
  4. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 95. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  5. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 119. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  6. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 136. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  7. Собчук Володимир. Степанська волость і її власники (до кінця 60-Х років XVI ст.) // Національний університет «Острозька академія». Наукові записки. — Острог, 2011. — С. 18.
  8. Krupska Anna. Olizar Szyłowicz h. Kierdeja (zm. 1486)… — S. 805.
  9. Левицький Орест. Ганна Монтовт // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 107. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела

  • Krupska Anna. Olizar Szyłowicz h. Kierdeja (zm. 1486) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — Tom XXIII/4, zeszyt 99. — S. 805. (пол.)

Див. також


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya