Олійник Максим В'ячеславович

Максим Олійник
Максим В'ячеславович Олійник
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження19 березня 2001(2001-03-19)
Київ
Смерть10 серпня 2022(2022-08-10) (21 рік)
с. Зайцеве Бахмутський район, Донецька область
(бойові дії)
ПохованняАлея почесних поховань Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника (м. Київ)
Національністьукраїнець
Alma MaterНаціональний авіаційний університет
Псевдо«Мінор»
Військова служба
Роки служби2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Національна гвардія
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Максим В'ячеславович Олійник (2001—2022) — український військовослужбовець батальйону «Свобода» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 19 березня 2001 в місті Київ. Навчався в 159-й школі міста Києва [1]. Пізніше навчався в Національному авіаційному університеті

У березні 2022 року Максим став бійцем територіальної оборони на Оболоні в м. Києві. Згодом був оголошений набір до батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії для захисту України на східних рубежах. Пройшовши підготовку, Максим в кінці квітня у складі третього батальйону спільно із сотнею побратимів вируших в район Рубіжного. Майже місяць був на «нулі». Отримав контузію.

Загинув внаслідок отримання поранень у районі н. п. Зайцеве Бахмутського району Донецької області [2][3][4][5][6][неавторитетне джерело][7].

Нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно) [8]

Увічнення пам'яті: меморіальна дошка на будівлі Спеціалізованої школи II-ІІІ ступенів № 159 м. Києва; меморіальна табличка у Свято-Миколаївському храмі (м. Боярка); запис на стелі-обеліску Алеї пам'яті захисників України (м. Київ); запис на стелі пам'яті біля пам'ятника воїну-добровольцю (м. Київ); почесний житель Боярської міської територіальної громади (посмертно) (рішення Боярської міськради від 04.12.2024 № 01-1/60)[9], книга "Воїн на псевдо "Мінор" (автор Олійник В.), вірш-присвята "Мінору" (автор Козинець О.), вірш-присвята "Як ти? Розмова у два голоси" (авторка Олійник А.), вірш-присвята "Зустріч" (авторка Захарова Г.), вірші "Максим" та "Що бачили очі твої?" (авторка Шарая К.), прозовий твір-замальовка "Маленьке капучино" (авторка Олійник А., дипломантка конкурсу малої прози ім. Василя Стефаника за цей твір)[10]

Примітки

  1. 25.09.2024 Відкриття меморіальної дошки пам’яті героя Максима В’ячеславовича Олійника – Школа №159.
  2. ОЛІЙНИК МАКСИМ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧ. Солом'янська районна у місті Києві державна адміністрація. 7 серпня 2024. Архів оригіналу за 27 грудня 2024. Процитовано 9 березня 2025.
  3. Національний авіаційний університет висловлює глибокі співчуття з приводу загибелі випускника Юридичного факультету Максима Олійника. 16 серпня 2022 року. Процитовано 22 червня 2023 року.
  4. 08.12.2022 Урок пам’яті Максима Олійника. 08 грудня 2022 року. Процитовано 22 червня 2023 року.
  5. Олійник, В'ячеслав (2022). Воїн на псевдо Мінор: війна, прощання, пам'ять…. Київ: 7БЦ. ISBN 978-617-549-143-0.
  6. Воїн на псевдо Мінор.
  7. Загиблі побратими. Батальйони «Свобода».
  8. Указ Президента України від 19 червня 2023 року № 338/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Про присвоєння звання «Почесний житель Боярської міської територіальної громади» (посмертно).
  10. В Івано-Франківську нагородили переможців конкурсу малої прози імені Василя Стефаника.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya