Омотські мови — група мов, присутня на південному заході Ефіопії. Ґеезьке письмо використовується в деяких омотських мовах, латинська абетка в деяких інших. Мови цієї групи досить аглютинативні та мають складні тональні системи (наприклад, мова Бенч). Загалом, на омотських мовах розмовляють приблизно 6,2 млн людей. Група омотських мов належить до афразійської мовної сім'ї, але дехто це заперечує.
Мови
Північна та південна гілки є загальновизнаними, з деякими суперечками щодо складу північної омотської. Основна дискусія стосується розміщення мов мао. Бендер (2000) класифікує омотські мови таким чином:
Південна Омотська / Ароїдні (Хамер-Банна, Аарі, Дім, Каро)
Окрім термінології, ця класифікація відрізняється від класифікації Флемінга (1976) включенням мов мао, належність яких спочатку була суперечливою, та скасуванням групи «Гімоджан».
Хейворд (2003)
Хейворд (2003) відокремлює мови мао як третю гілку омотських мов і розділяє ометські та гімірські мови:
Бленч (2006) дає більш агностичну класифікацію:[1]
Південна омотська
Північна омотська
Мао
Дізоїдні
Гонга
Єм
Гіміра
Омето
Класифікація
Омотська, як правило, вважається найбільш віддаленною гілкою афразійських мов. Грінберг (1963) класифікував її як західну гілку кушитських мов. Флемінг (1969) стверджував, що замість цього її слід класифікувати як незалежну гілку афразійських мов. Цю думку Бендер (1971) висловив як консенсус серед більшості лінгвістів[2], хоча деякі лінгвісти дотримуються західно-кушитської теорії[3], або вважають, що південна омотська утворює окрему гілку, причому північна омотська є частиною кушитської групи. Бленч (2006) зазначає, що у випадку лексики, пов'язаної з медом, омотська схожа з іншими афразійськими мовам. Але що стосується лексики, пов'язаною з худобою, схожості відсутні. Бленч припускає, що розкол відбувся до появи скотарства. Кілька вчених висловили сумніви у тому, що омотські мови взагалі є частиною афразійської мовної сім'ї[4][5]. Тейл (2006) запропонував, щоб омотські розглядалися як самостійна мовна сім'я.[6] Однак загальний консенсус, заснований насамперед на морфологічних свідченнях, полягає в тому, що членство омотських мов у афразійській мовній сім'ї є добре встановленим.[7][8][9]
Реконструкція
Бендер (1987: 33-35)[10] реконструює наступні протоформи для праомотської та прапівнічноомотської, яка вважається похідною від праомотської .
Українська
Праомотська
Прапівнічно-
омотська
попіл
*bend
птах
*kaf
укус
*sats’
груди
*t'iam
кіготь
*ts'ugum
померти
*hayk’
пес
*kan
яйце
*ɓul
вогонь
*tam
трава
*maata
рука
*kuc
голова
*to-
чути
*si-
рот
*non-
ніс
*si(n)t’
корінь
*ts'ab-
змія
*šooš
стояти
*yek’
це
*kʰan-
ти
*ne(n)
вода
*haats’
ми
*nu(n)
ви
*int-
зелений
*c'il-
дім
*kyet
зліва
*hadr-
слон
*daŋgVr
сестра, мати
*ind
пахва
*šoɓ-
човен
*gong-
могила
*duuk
блювота
*c'oš-
Порівняння лексики
Зразок базової лексики 40 омотських мов від Блажека (2008):[11]
↑I. M. Diakonoff (1998) Journal of Semitic Studies 43:209: «It is quite evident that cultural ties between Proto-Semitic and the African branches of the Afrasian macrofamily must have been severed at a very early date indeed. However, the grammatical structure of [Common Semitic] (especially in the verb) is obviously close to that of Common Berbero-Libyan (CBL), as well as to Bedauye. (Bedauye might, quite possibly, be classified as a family distinct from the rest of Kushitic.) The same grammatical isoglosses are somewhat more feebly felt between Semitic and (the other?) Kushitic languages. They practically disappear between the Semitic and the Omotic languages, which were formerly termed Western Kushitic, but which actually may not be Afrasian at all, like their neighbours the Nubian languages and Meroitic.»
↑Rolf Theil (2006) Is Omotic Afro-Asiatic? [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] pp 1–2: «I claim to show that no convincing arguments have been presented [for the inclusion of Omotic (OM) in Afro-Asiatic (AA)], and that OM should be regarded as an independent language family. No closer genetic relations have been demonstrated between OM and AA than between OM and any other language family.»
↑Gerrit Dimmendaal (2008) «Language Ecology and Linguistic Diversity on the African Continent», in Language and Linguistics Compass 2/5:841: «Although its Afroasiatic affiliation has been disputed, the allocation of Omotic within this family is now well-established, based on the attestation of morphological properties that this family shares with other Afroasiatic branches.»
↑Bender, Lionel M. 1987. «First Steps Toward proto-Omotic.» Current Approaches to African Linguistics 3 (1987): 21-36.
↑Blažek, Václav. 2008. A lexicostatistical comparison of Omotic languages. In Bengtson (ed.), 57–148.
Наведені джерела
Bender, M. Lionel. 2000. Comparative Morphology of the Omotic Languages. Munich: LINCOM.
Fleming, Harold. 1976. Omotic overview. In The Non-Semitic Languages of Ethiopia, ed. by M. Lionel Bender, pp. 299–323. East Lansing, MI: Michigan State University.
Newman, Paul. 1980. The classification of Chadic within Afroasiatic. Universitaire Pers Leiden.
Загальна омотська бібліографія
Bender, M. L. 1975. Omotic: a new Afroasiatic language family. (University Museum Series, 3.) Carbondale, IL: Southern Illinois University.
Blench, Roger. 2006. Archaeology, Language, and the African Past. AltaMira Press
Hayward, Richard J., ed. 1990. Omotic Language Studies. London: School of Oriental and African Studies.
Hayward, Richard J. 2003. Omotic: the «empty quarter» of Afroasiatic linguistics. In Research in Afroasiatic Grammar II: selected papers from the fifth conference on Afroasiatic languages, Paris 2000, ed. by Jacqueline Lecarme, pp. 241–261. Amsterdam: John Benjamins.
Lamberti, Marcello. 1991. Cushitic and its classification. Anthropos 86(4/6):552-561.
Zaborski, Andrzej. 1986. Can Omotic be reclassified as West Cushitic? In Gideon Goldenberg, ed., Ethiopian Studies: Proceedings of the 6th International Conference pp. 525–530. Rotterdam: Balkema.
