Онищенко Денис Анатолійович
Дени́с Анато́лійович Они́щенко (нар. 15 вересня 1978, м. Полтава, УРСР) — колишній український футболіст, півзахисник. Найбільш відомий за виступами у складі київського «Динамо», тель-авівського «Хапоеля» та полтавської «Ворскли». Залучався до лав збірної України. Після завершення кар'єри став доволі відомим футбольним агентом. Клубна кар'єраДенис Онищенко народився у Полтаві, де й почав робити перші кроки у футбольний світ. У віці 14 років переїхав до училища олімпійського резерву у Дніпропетровську, після закінчення якого опинився у фарм-клубі «Дніпра» — новомосковському «Металурзі». Водночас Дениса активно залучали до ігор за різноманітні юнацькі збірні України, де він і привернув до себе увагу селекціонерів «Динамо». У системі київського клубу провів майже 3 роки, виступаючи здебільшого за резервні команди. У основному складі «Динамо» дебютував 13 червня 1999 року у матчі проти СК «Миколаїв», вийшовши на заміну на останні 25 хвилин матчу. У 1999 році Денис перейшов до складу дніпропетровського «Дніпра», проте провів у новому клубі лише 3 місяці, залишивши розташування команди після зміни тренера. Онищенко повернувся до Києва, де дограв першу половину сезону у складі резервістів «Динамо». 2000 року Денис Онищенко вперше скуштував легіонерського хліба, опинившись в ізраїльському клубі «Хапоель» (Тель-Авів). У складі нової команди український півзахисник протягом трьох років зібрав майже повний комплект футбольних нагород цієї країни — медалі різного ґатунку, Кубок країни. Проте найвищим досягненням Дениса та його партнерів стала участь у чвертьфіналі Кубка УЄФА. Відчуваючи у собі сили вийти на новий рівень, Онищенко вирішив повернутися до київського «Динамо» та підписав з клубом 5-річний контракт[1]. Однак постійного місця в основному складі Денис так і не отримав, хоча періодами показував доволі непоганий футбол. До того ж постійно дошкуляли травми, що не дозволяли футболісту врешті-решт вийти на стабільно-високий рівень. Одна з них залишила півзахисника поза футболом майже на рік, остаточно зруйнувавши надії закріпитися в основі. У 2005 році Онищенко перейшов до полтавської «Ворскли», де його розглядали як ключового гравця команди (навіть довірили капітанську пов'язку[2]), проте впоратися з цією роллю йому було не під силу. Денис демонстрував змістовну гру, однак цього було замало для того, щоб вести за собою усю команду і, за обопільною домовленістю з керівництвом полтавців, Онищенка було виставлено на трансфер[3]. Наступним клубом у послужному списку футболіста стала російська «Том»[4], де він також не затримався через введення у Росії жорсткого ліміту на легіонерів та повернувся до України. Завершував кар'єру гравця Онищенко, дограючи у луганській «Зорі»[5] та маріупольському «Іллічівці». Після завершення активних виступів став доволі відомим футбольним агентом, займаючись у складі компанії «One» Football Agency справами багатьох провідних українських футболістів, серед яких можна виокремити Олега Гусєва, Євгена Селіна, Антона Каніболоцького та інші. Виступи у збірнійУ збірній України Денис дебютував, бувши гравцем тель-авівського «Хапоеля», 27 березня 2002 року, вийшовши на 63-й хвилині замість Сергія Реброва у матчі зі збірною Румунії. Загалом Онищенко провів у складі головної команди країни 3 поєдинки, щоразу виходячи на заміну у середині другого тайму.
Досягнення
Сім'яОдружений. Разом з дружиною Катериною[6] мають сина та доньку. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
