Операція «Мученик Сулеймані»
33°48′00″ пн. ш. 42°26′00″ сх. д. / 33.8° пн. ш. 42.43333333° сх. д. Операція «Мученик Сулеймані» (перс. عملیات شهید سلیمانی) — військова операція КВІР Ірану, спрямована проти американських військовослужбовців на території Іраку у відповідь на загибель у Багдаді командувача спецпідрозділом «Аль-Кудс» генерала Касема Сулеймані. Про початок операції було оголошено іранським агентством Tasnim 8 січня 2020 року[5]. ОпераціяНезадовго до атаки американські війська на Близькому Сході, зокрема зенітні ракетні комплекси Patriot, приведені в стан підвищеної боєготовності з можливістю удару іранських безпілотників. Про це повідомила телекомпанія CNN з посиланням на двох американських представників[6]. Як повідомляє іранський телеканал Press TV, в ніч на 8 січня КВІР почав операцію відплати, якій дали ім'я «Мученик Сулеймані». Близько 01:30 за місцевим часом[7] ракети класу земля-земля були випущені з Ірану по базі Ейн-аль-Асад на заході Іраку і базі в Ербіль, де розташований військовий контингент армії США. База в Айн аль-Асада знаходиться в регіоні Анбар на заході Іраку. Це перша військова база, на якій влаштувалися американські сили під час вторгнення в Ірак в 2003 році. Пізніше її використовували як форпост для боротьби з терористичним угрупуванням «Ісламська держава»[8]. Додається, що бомбардування відбувалося двома хвилями. За другим разом постраждала третя база США — Кемп Кук. Зазначається, що спочатку були випущені понад 10 ракет, а потім близько п'яти[9][10]. За даними американських та іракських офіційних джерел внаслідок нападу не загинув жоден військовослужбовець США чи Іраку[11]. За даними ж іранських ЗМІ на базах начебто загинуло 80 американських військовослужбовців[12]. Незабаром підтвердилася інформація про знищення одного літака ВПС США. Повітряне судно знаходилося на злітно-посадковій смузі[13]. Крім того, іранським урядом було оголошено про наміри атакувати Дубай і Хайфу[14]. Як пізніше заявив глава МЗС Ірану Мохаммад Джавад Заріф, операція була самообороною. При цьому він підкреслив, що Тегеран не прагне до ескалації війни[15]. За його словами, Іран завдав у відповідь удар у відповідності зі статтею 51 Статуту ООН після «боягузливого нападу на іранських громадян і високопоставлених чиновників»[7]. Реакція та наслідкиПісля операції Корпус вартових ісламської революції випустив заяву, в якій повідомив про проведений обстріл, а також застеріг США від подальшої агресії, яка зустріне більш болючу й жорстку реакцію"[16]. Слідом за цим міністр оборони США Марк Еспер і держсекретар Майк Помпео прибули в Білий дім на екстрену нараду, яку провів президент Дональд Трамп[17]. У своєму Twitter-акаунті президент США Дональд Трамп заявив, що зробить заяву з ударом Ірану по американських об'єктах у середу вранці за місцевим часом, тобто 9 січня по східній півкулі. Політик додав, що «все добре»[18]. Виноски
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
