ОрдаОрда́ (з половецької: orda, «зібрання», «двір»[1]) — у X—XVIII ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Аналог племені або роду. Деякі успішні орди утворювали держави — ханства. Синоніми — «юрт» (юрта, «рід, плем'я») і «улус» («країна»). ЕтимологіяЕтимологічно, слово «орда» походить від монгольського слова «ордо»[2] або турецького «орта», що означає сторону, відділ, намет або напрям[3], тлумачиться як обоз, табір або палац, намет[4], місце влади[5] або королівського двору[6][7]. У рамках китайської імперії Ляо, слово «ордо» використовувалось по відношенню до навколишнього середовища найважливіших людей в країні (як Європейського королівського двору), включаючи рабів, слуг і охоронців. Імператори, імператриці і князі мали свої орди. Пізніше у європейській історичній літературі у зв'язку з створенням негативного образу давніх степових народів Азії це слово набуває негативного значення (щось на зразок «військо-зграя ворогів-кочівників-загарбників»). Назвою Орда (з великої букви) заведено позначати суспільно-політичну військову, структуру створену Чингіз-ханом у XIII ст. в степах Євразії. Інші її назви — Монгольська імперія та царство Ординське. ОрдиВ руській, польській а згодом і в українській та російській історичній науці ордою заведено називати будь-яку суспільно-політичну військову структуру кочовиків Великого Євразійського степу до XIII ст. Так, можна зустріти згадки про скіфські і сарматські орди, тюркські орди, орди Аттіли, булгарські, половецькі та інші. На території Південної України за середньовіччя також існували орди:
Відомі орди
Див. такожПримітки
Джерела та література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
