Осадчий Денис Матвійович

Денис Матвійович Осадчий
Денис Матвійович Осадчий
Народження	25 жовтня 1899; Витязівка
Смерть	14 жовтня 1944 (44 роки); Сент-Петерсва
Поховання	Бєльці
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1918—1944
Звання	Полковник
Формування	5-й гвардійський танковий корпус
Командування	6-та гвардійська мотострілецька бригада
Війни / битви	Громадянська війна в Росії; Німецько-радянська війна; Смоленська битва (1941); Битва за Кавказ (1942—1943); Битва за Київ (1943); Корсунь-Шевченківська операція; Умансько-Ботошанська операція; Яссько-Кишинівська операція; Дебреценська операція
Нагороди

Дени́с Матві́йович Оса́дчий (25 жовтня 1899(18991025) — 14 жовтня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 6-ї гвардійської мотострілецької бригади 5-го гвардійського танкового корпусу (6-та танкова армія, 2-й Український фронт), гвардії полковник. Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

Народився 25 жовтня 1899 року в селі Витязівка Витязівської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — село Бобринецького району Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів.

У грудні 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії. Учасник Громадянської війни в Росії, з 1918 по 1921 рік воював на Південному фронті проти військ Антона Денікіна. У 1919 році був поранений у ногу. Член ВКП(б) з 1920 року.

У 1928 році закінчив Закавказьку військову школу.

З 1938 року — військовий комісар танкового батальйону 24-ї легкотанкової бригади Київського військового округу. З серпня 1939 року — заступник командира з політичної частини 103-ї стрілецької (пізніше — мотострілецької) дивізії 26-го механізованого корпусу Північно-Кавказького військового округу.

Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Як військовий комісар 275-ї стрілецької дивізії 6-ї армії брав участь у оборонних боях в Україні, зокрема, під Дніпропетровськом.

З серпня 1942 року — начальник політвідділу 37-ї армії на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому фронтах.

З червня 1943 року — командир 6-ї гвардійської мотострілецької бригади 5-го гвардійського танкового корпусу на Воронезькому, 1-му та 2-му Українських фронтах. Двічі був поранений.

6-та гвардійська мотострілецька бригада під командуванням полковника Д. М. Осадчого стрімким просуванням з заходу до міста Васлуй (Румунія) сприяла швидкому захопленню міста частинами 5-го гвардійського танкового корпусу. Згодом, при взятті міст Текуч, Фокшани, Римник, Бузеу бригада активними діями взломувала оборону супротивника й спільно з іншими частинами корпусу швидко захоплювала ці міста. З Бузеу бригада за 12 годин здійснила 70-кілометровий кидок до Плоєшті й з ходу зав'язавши бій, прорвала оборону й о 16.00 29 серпня 1944 року першою вступила в місто.

Загинув у бою 14 жовтня 1944 року поблизу місті Сент-Петерсва (Угорщина). Похований у місті Бєльці (Молдова).

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії полковнику Осадчому Денису Матвійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Був нагороджений орденом Леніна (28.04.1945), трьома орденами Червоного Прапора (27.12.1941, 11.1943, 15.05.1944) і медалями.