Осман Якубов

Осман Якубов
Осман Якубов
Народження	21 серпня 1911 ; Andizhansk Uyezdd, Ферганська область, Російська імперія
Смерть	22 червня 1944 (32 роки) ; Шумілінський район, Вітебська область, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання	Q88884758?
Країна	Російська імперія; СРСР
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	;

Осман Якубов (Якибов) (8 [21] серпня 1911 — 22 червня 1944) — радянський солдат, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), учасник Другої світової війни на посаді кулеметника 1-го стрілецького батальйону 201-го гвардійського стрілецького полку 67-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту, гвардії єфрейтор.

Біографія

Осман Якубов народився в кишлаку Найман нині Андижанського району Андижанської області (Узбекистан). Киргиз. Освіта початкова. З 1926 жив у селі Тугуз-Булак, нині Кара-Суйського району Ошської області Киргизстану. Працював у колгоспі, на будівництві каналу Отуз — Одир.

У грудні 1941 року призваний в Червону Армію. На фронті з січня 1942 року. Нагороджений медаллю «За відвагу». До літа 1944 року воював у складі 201-го стрілецького полку 67-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту. Відзначився в боях за визволення Білорусі.

22 червня 1944 року в бою у районі села Горіхи (Вітебська область Білорусі) гвардії єфрейтор Якубов при проведенні розвідки боєм першим увірвався в траншею противника. Коли подальше просування вперед зупинив вогонь кулемета, Якубов зумів впритул підібратися до дзота і майже поклав в'язку гранат в амбразуру. Вогнева точка була знищена, і атака продовжилася. У тому ж бою Осман Якубов загинув в рукопашній сутичці із супротивником.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 липня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії єфрейтору Якубову Осману присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

Був похований на місці бою, біля села Горіхи, пізніше перепохований у братській могилі в селі Тропино Шумілінського району^[1].

Нагороди

Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (22.07.1944);^[2]^[3]
орден Леніна (22.07.1944);
медаль «За відвагу» (1944).

Пам'ять

Бюст Османа Якубова встановлений у місті Андижані^[4].
В колгоспі «Ленінізм» Московського району Андижанської області встановлено бюст^[5].
У 1976 році північніше села Тропино Шумілінського району Вітебської області (Білорусь) споруджено меморіал. Архітектор В.Я. Ягодницький.

Примітки

↑ ОБД Мемориал (рос.)
↑ Подвиг Народа (рос.)
↑ Подвиг Народа (рос.)
↑ Осман Якубов (рос.). // Сайт «Герои страны».
↑ Навечнов в сердце народном: Справочник / Главный ред. И. П. Шамякин. — 3-е изд., испр. и доп. — Мн.: БелСЭ, 1984. — 607 с. — 65 000 экз.

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.
Навечно в сердце народном: Справочник / Главный ред. И. П. Шамякин. — 3-е изд., испр. и доп. — Мн.: БелСЭ, 1984. — 607 с. — 65 000 экз.

[1] ОБД Мемориал (рос.)

[2] Подвиг Народа (рос.)

[3] Подвиг Народа (рос.)

[4] Осман Якубов (рос.). // Сайт «Герои страны».

[5] Навечнов в сердце народном: Справочник / Главный ред. И. П. Шамякин. — 3-е изд., испр. и доп. — Мн.: БелСЭ, 1984. — 607 с. — 65 000 экз.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]