Оснач Василь Павлович
Василь Павлович Оснач (8 січня 1930, місто Київ — 11 квітня 2002, місто Київ) — український радянський державний і громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1990 р. БіографіяУ 1954 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка. У 1958—1962 роках — інструктор, завідувач відділу пропаганди і агітації Ждановського міського комітету КПУ Сталінської області. У 1962—1967 роках — інструктор, консультант, завідувач сектору ЦК КПУ. У 1967—1973 роках — завідувач сектору відділу інформації та зарубіжних зв'язків ЦК КПУ. У 1973—1978 роках — заступник міністра закордонних справ Української РСР. У 1978—1992 роках — голова президії Українського товариства дружби і культурного зв'язку з зарубіжними країнами. У 1987 році почав реформування товариства, сприяв створенню Товариства «Україна-Індія». Оснач доручив Валентину Адомайтісу створити Українське товариство дружби «Україна-Індія», сформувати актив, розробити статут, зареєструвати його в Міністерстві юстиції.[1] ![]() З 1980 по 1990 — Депутат Верховної Ради Української РСР 10-го скликання[2] та Депутат Верховної Ради Української РСР 11-го скликання[3]. 12 лютого 1981 року був делегатом XXVI з'їзду КПУ, на якому обраний кандидатом в члени Центрального Комітету Компартії України.[4] 8 лютого 1986 року був делегатом XXVII з'їзду КПУ, на якому обраний кандидатом в члени Центрального Комітету Компартії України.[5]. Помер на 73-му році життя 11 квітня 2002 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а). Нагороди
Література
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia