Особняк Парамонова

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Особняк Парамонова
	47°13′37″ пн. ш. 39°43′32″ сх. д. / 47.22691111° пн. ш. 39.72542778° сх. д.
Країна	Росія
Місто	Ростов-на-Дону
Вулиця	Пушкінська вулиця, 148
Тип	будівля
Стиль	неокласицизм
Дата заснування	1914 рік
Статус	Охороняється державою
Стан	задовільний
	Особняк Парамонова Особняк Парамонова (Росія)

Особняк Миколи Парамонова — будівля в Ростові-на-Дону, побудована в 1914 році для книговидавця Миколи Парамонова згідно з проектом архітектора Леоніда Еберга. В наш час у будинку розташована Зональна наукова бібліотека імені Ю. А. Жданова Південного федерального університету^[1]. Будівля побудована в стилі неокласицизму і має статус пам'ятки архітектури федерального значення.

Історія

Будинок відомого ростовського книговидавця і благодійника Миколи Парамонова було побудовано в 1914 році. Автором проекту будинку був архітектор Л. Ф. Еберг. В цій будівлі Парамонов проживав разом з дружиною Анною Ігнатівною та дітьми^[2].На початку 1918 року будинок було реквізовано^[3], після чого розмістився Ростово-Нахічеванський ревком. В травні 1918 року, після вигнання більшовиків з Ростова, в особняку розмістилась Добровольча армія. В цьому ж 1918 році в будинку відбулась пожежа. Будівлю відновили лише в 1923 році^[4]. Після відновлення в будинку розташовувався спочатку клуб будівельників, потім інститут переливання крові. В 1930-х роках там знаходився обласний музей краєзнавства^[4]. Під час 1941—1945 років будинок згорів. Але стіни та колонади не зазнали серйозних пошкоджень. В 1947 році було вирішено провести реконструкцію будинку. Проведенням робіт керував Л. Ф. Еберг^[4]. В 1952 році реконструкція була завершена і будинок був переданий бібліотеці Ростовського державного університету^[3]. На початку XXI століття особняк Парамонова знов почав потребувати капітального ремонту. В його підвалі почала збиратись вогкість, яка шкодить будівлі та рідкісним книгам^[3]. В 2005 році був здійснений ремонт фасаду. Реконструкція всього будинку мали розпочати восени 2013 року^[5].

Архітектура

Особняк Парамонова побудований в стилі неокласицизм. З самого початку, ділянка, на якій міститься особняк, відокремлений від вулиці Пушкінської огорожею з кованою ажурною решіткою. Головний північний фасад має симетричну композицію. В центрі розташований шестиколонний портик іонічного ордену. Бокові фасади прикрашені рядами пілястр^[2]. До головного входу веде чотирьохметрові двосторонні двумаршеві сходи^[6]. Цокольний поверх, оформлений рустом, завершується широким карнизом. Зовнішність південного фасаду формує тераса з мальовничими колонами, які стоять у два ряди, ї капітелі були втрачені в 1940-х роках. Парадний вестибюль особняка з'єднується з центральним атріумною залою, яку освітлює скляний ліхтар^[2].

Примітки

↑ Анастасия Быченкова (4 жовтня 2012). В центре Ростова реконструируют научную библиотеку ЮФУ. donnews.ru. Процитовано 11 серпня 2013.
↑ ^а ^б ^в Волошинова Л. Ф. Пушкинская улица. — Ростов-на-Дону: «Донской издательский дом», 2000. — С. 29—32. — (Серия "Судьбы улиц, площадей, зодчих"). — ISBN 5-87688-250-X.
↑ ^а ^б ^в Мария Бондаренко (21 березня 2005). Раритеты гниют в подвалах. Независимая газета. Процитовано 12 серпня 2013.
↑ ^а ^б ^в Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — 2-е. — Ростов-на-Дону, 2002. — С. 159. — ISBN 5-8456-0489-3.
↑ Анастасия Быченкова (4 жовтня 2012). В центре Ростова реконструируют научную библиотеку ЮФУ. donnews.ru. Процитовано 12 серпня 2013.
↑ Кукушин B. C. 6.2 Русский классицизм // История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья. — Ростов-на-Дону, 1995. — 275 с. — ISBN 5-88616-027-2.