Остапенко Ілля Володимирович

Ілля Остапенко
Остапенко Ілля Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження13 грудня 1999(1999-12-13)
м. Харків, Україна
Смерть28 квітня 2024(2024-04-28) (24 роки)
Луганська область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національністьукраїнець
Псевдо«Чівас»
Військова служба
Роки служби2022—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки

Герой України

Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «За збережене життя»
Почесний нагрудний знак «За збережене життя»

Ілля́ Володи́мирович Оста́пенко (1999—2024) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня[1]. Герой України (2025, посмертно).

Життєпис

Народився 13 грудня 1999 в Харкові.

Коли почалася повномасштабна війна, без зайвих роздумів долучився до Запорізького ТРО, а згодом став до лав 3-ї окремої штурмової бригади.

Під час кампанії з повернення контролю над Андріївкою організував та сам брав участь в евакуації поранених — під його командуванням група винесла близько 40 поранених різного ступеня важкості. При цьому його група й далі виконувала бойові завдання, де рахунок знищених ворогів ішов на десятки. За проявлену хоробрість та відвагу в боях відзначений нагородами Головнокомандувача Збройних сил України «Хрест Хоробрих» та «За збережене життя».

Окрім бойових дій, Ілля долучався до патріотичного виховання молоді на базі молодіжних громадських організацій Сумської та Запорізької областей.

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (5 травня 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[2].
  • У березні 2024 року його сміливість та відданість Україні були відзначені орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Але він не встиг прийняти його, тому що загинув у бою 28 квітня 2024[3][4].

Примітки

  1. Указ Президента України №152/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 12 березня 2024. Архів оригіналу за 8 листопада 2024. Процитовано 12 лютого 2025.
  2. Указ президента України №276/2025.
  3. Про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) солдату ОСТАПЕНКУ Іллі Володимировичу, військовослужбовцю 3 окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Петиції до Президента України. 25 вересня 2024. Архів оригіналу за 8 листопада 2024.
  4. Потапенко, Анастасія; Філоненко, Елла (31 жовтня 2024). Іллі Остапенку із Запоріжжя просять присвоїти звання Героя України (посмертно). Суспільне Запоріжжя. Архів оригіналу за 8 листопада 2024. Процитовано 12 лютого 2025.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya