Остапчук Сергій Валерійович

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (червень 2021)

^[1]Остапчук Сергій Валерійович (20 серпня 1976, Старокостянтинів — 17 травня 2021) —  — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, прапорщик та командир бойової машини 128-ї механізованої гірсько-штурмової бригади. Нагороджений Відзнакою командувача об'єднаних сил «Козацький хрест» ІІІ ступеню.

Народився в Старокостянтинові, Хмельницької області. Коли йому виповнилося 18 років, вирішив зв'язати своє життя з армією.

З 2015 року брав безпосередню участь у військових діях на сході України^[2]. Спочатку за мобілізацією, а потім за контрактом проходив службу в 54-й механізованій бригаді. Брав участь у бойових діях проти російських окупантів у районі Світлодарської дуги.

З 2018 року пішов на службу до 128-ї механізованої гірсько-штурмової бригади (Мукачево). З березня 2019 року став на військову службу за контрактом^[3]. Останнім виходом було в село Водяне, Донецької області.

17 травня 2021 року під час облаштування бойових позицій у прапорщика зупинилося серце^[4]. Прощання із померлим відбулось 20 травня о 10-й годині в гар­ні­зон­но­му Будинку офіцерів. Поховали гірського піхотинця на Алеї Слави в рідному Старокостянтинові.^[1]. У нього залишилися мати та двоє дітей^[5]. Командування кваліфікує втрату як не бойову.