Осічний Дмитро Павлович
Дмитро́ Па́влович Осічни́й (28 вересня 1885, село Кобаки — 26 листопада 1962, село Кобаки) — український радянський поет[1]. ЖиттєписНародився Дмитро Осічний 20 вересня 1885 року в селянській родині в селі Кобаки на Прикарпатті, в Австро-Угорської імперії[1]. Працюючи на землі, він самотужки вчиться, вільний час віддає читанню літератури. Українською літературою йому допомагав Марко Черемшина, що став його літературним вчителем[2]. Друкуватися почав 1909 року[1]. 1914 року був мобілізований до австро-угорської армії. Познайомившись на фронті з українцями з Російської імперії, при першій нагоді здався у полон російським військам[2]. У Російській імперії познайомився з літературним надбанням російських й українських класиків[1]. Повернувшись після війни на батьківщину зв'язався із літературним об'єднанням «Горно»[1]. Друкувався у газетах і журналах «Зеркало», «Вікна», «Нові шляхи» та «Плуг»[2]. Поезія присвячена тяжкій праці на землі та проблемам селянської бідноти, польській політиці пацифікації. Привітав радянську окупацію 1939 року рядом віршів, які пізніше були покладені на музику і стали піснями[2]. За радянських часів написав спогади про Марка Черемшину та Івана Франка[2]. За життя поета було видано дві поетично-прозаїчні збірки творів: «Де шум потоків і смерек» (1957) і «Думи верховинця» (1962), та одна посмертна «Довбушева криниця» (1973)[1]. Помер 26 листопада 1962 року. Похований у рідному селі. Див. такожДжерела
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
