Отрощенко Віталій Васильович
Отрощенко Віталій Васильович (нар. 20 вересня 1945, Чернігів, УРСР) — український археолог, завідувач відділом археології енеоліту та бронзової доби Інституту археології НАН України (з 1992)[1]. Кандидат історичних наук (з 1981), доктор історичних наук (з 2002), професор археології (з 2005), доктор Honoris causa Донбаського державного технічного університету (з 2005)[2]. Біографічні відомостіНародився в місті Чернігів. Навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після закінчення (з 1968 року) працює в Інституті археології АН УРСР. Спеціалізується на вивченні бронзової доби Південно-Східної Європи. Брав участь у розкопках Керченської (1964—1967), Каховської (1968—1970) та Запорізької (1972—1974) новобудовних експедицій Інституту археології АН УРСР. У 1975—1987 рр. керував Запорізькою експедицією Інституту археології АН УРСР. Дослідив понад 100 курганів у Дніпровсько-Молочанському степовому межиріччі. Серед них: могильник Степовий біля селища Заповітне, Любимівські кургани, Гюнівські кургани, Великобілозерські кургани, Великознам'янські кургани, Чингульський курган. Від 1992 року бере участь у дослідженні поселень, курганів та міднорудних копалень бронзової доби на Луганщині. Автор понад 400 друкованих праць, серед них — монографія і 16 колективних монографій. У 1998 році обраний членом постійно діючої ради міжнародного Союзу праісторичних та протоісторичних наук при департаменті археології Університету в місті Гент (Бельгія). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002). Активний учасник популярного науково-дослідницького проєкту «Локальна історія»[3]. Відомі праці
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia