Офіційний спостерігачОфіційний спостерігач — суб'єкт виборчого (референдумного) процесу, особа, правомочна вести спостереження за ходом голосування, підрахунком голосів, іншою діяльністю учасників виборів (референдуму[1]) в період голосування та при встановленні їхніх результатів. Спостерігати за ходом виборів можна як на офіційній основі, пройшовши необхідну процедуру акредитації, так і неофіційно. Проте саме офіційні спостерігачі мають свій правовий статус, тобто повноваження, права та обов'язки. Офіційні спостерігачі не можуть чинити вплив на перебіг виборчого процесу та його результати. Їхня місія полягає у формуванні незалежного, незаангажованого уявлення про законність виборчого процесу та донесення такого уявлення до особи чи організації, яка висунула (запросила) спостерігача. Практика спостереження за виборами розповсюджена у демократіях, що розвиваються. На основі висновків офіційних спостерігачів складається усталена думка щодо розвиненості демократичних інститутів і традицій у країні. Класифікація офіційних спостерігачівСпостерігачів можна поділити за: типом плебісциту, в якому беруть участь:
тривалістю мандату:
заангажованістю:
рівнем суб'єкта, від чийого імені виступає спостерігач:
Міжнародна організація діяльності офіційних спостерігачівПрактика місії офіційних спостерігачів набула великого поширення у регіоні ОБСЄ. З метою розробки методології спостерігання утворено Бюро з демократичних інститутів та прав людини (OSCE/ODIHR). Мандат цієї організації передбачає довгострокове спостереження за виборчим процесом. Щоб зробити висновки про хід виборчого процесу, офіційний спостерігач має враховувати різні періоди виборчого циклу — від реєстрації виборців і кандидатів протягом виборчої кампанії до заключної стадії виборів та підрахунку голосів, оголошення результатів і вступу на посаду обраного кандидата. Передбачається можливість функціонування і короткострокових офіційних спостерігачів, присутніх переважно в день виборів. Відповідно до «Посібника зі спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ» (Варшава, 1997; п'яте видання — 2006 р.)[2] офіційний спостерігач повинен мати гарантії щодо можливості виконувати свої обов'язки, а саме:
Організацію спостережень за виборами в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Молдові, Російській Федерації, Таджикистані, а також близькому зарубіжжі здійснює Міжнародний інститут моніторингу розвитку демократії, парламентаризму та дотримання виборчих прав громадян держав-учасниць Міжпарламентської Асамблеї СНД (через Виконавчий комітет Співдружності). Свої місії офіційних спостерігачів також мають такі міжнародні організації, як Міжнародна неурядова організація «CANADEM[en]», Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO), Фонд Конрада Аденауера, Парламентська Асамблея НАТО, Європейський Парламент, Міжнародна організація зі спостереження за виборами «CIS-EMO», інші, а також окремі іноземні країни, зацікавлені в безпосередньому спостереженні за політичним процесом. Офіційні спостерігачі на виборах в УкраїніПравовий статус офіційних спостерігачів урегульовано розділом IX Виборчого кодексу України. Так, у виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів, партій (організацій партій) — суб'єктів виборчого процесу, від громадських організацій. Офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій можуть вести спостереження за ходом виборчого процесу. Міжнародний спостерігач не є суб'єктом виборчого процесу. Офіційним спостерігачем не може бути:
Офіційний спостерігач від суб'єкта виборчого процесу, громадської організації здійснює спостереження за виборами у межах відповідного територіального округу, в якому він зареєстрований як спостерігач. Офіційний спостерігач від громадської організації, зареєстрований Центральною виборчою комісією, здійснює спостереження за виборами на всій території загальнодержавного округу. Виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі встановлення фактів грубого або систематичного порушення ним Конституції України та законів України. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організаційОфіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій реєструються Центральною виборчою комісією. Вони не можуть бути громадянами України. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати таких офіційних спостерігачів виключно для виконання функцій перекладача. Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:
Офіційні спостерігачі від громадських організаційНе більше двох офіційних спостерігачів від громадської організації може бути зареєстровано Центральною виборчою комісією, інші офіційні спостерігачі від громадської організації реєструються відповідною окружною або територіальною виборчою комісією. Реєстрація здійснюється за поданням керівника громадської організації. Офіційний спостерігач від громадської організації має право:
Офіційний спостерігач від громадської організації не має права:
КритикаМіжнародним організаціям, або їхнім відділенням, що займаються моніторингом виборів, ставиться в провину те, що вони беруть на себе «непосильне надзавдання» — давати оцінку політичним процесам в суверенних державах за результатами спостереження за національними виборами. Помічаються вагомі перекоси в роботі таких організацій; відзначається, що вони переслідують політичні, а не гуманітарні цілі. Їхні держави-спонсори, по суті, витрачають марно гроші своїх платників податків, оскільки число конкретних рекомендацій за результатами виборів зменшується, а стан виконання міжнародних зобов'язань, за оцінками тих же спостерігачів, стає все гіршим[4][5][6]. Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia