Охлопков Леонід Іванович
Леонід Іванович Охлопков (23 травня 1910, село Карпово Уренської волості Варнавинського повіту Костромської губернії, тепер Уренського району Нижньогородської області, Російська Федерація — 2 січня 1978, місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський військовий політпрацівник, генерал-майор танкових військ (18.02.1958). Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання. БіографіяНародився в селянській родині. Член ВКП(б) з 1931 року. У Червоній армії з травня 1932 року. З 28 травня 1932 по жовтень 1934 року — курсант Нижньогородської (Горьковської) бронетанкової школи імені Сталіна. У жовтні 1934 — вересні 1937 року — в.о. командира, командир (з березня 1935 року) взводу 1-го, потім 3-го танкових батальйонів 133-ї механізованої бригади РСЧА. У вересні 1937 — січні 1939 року — секретар партійного бюро 1-го танкового батальйону 133-ї механізованої бригади. У січні 1939 — літо 1940 року — відповідальний секретар партійної комісії 4-ї легкотанкової бригади РСЧА. З літа 1940 по листопад 1941 року — відповідальний секретар партійної комісії 11-ї танкової дивізії 2-го механізованого корпусу Одеського військового округу. З 26 листопада по грудень 1941 року — військовий комісар 132-го танкового полку 132-ї танкової бригади. З грудня 1941 по квітень 1942 року — військовий комісар оперативного відділу штабу Південного фронту. З квітня 1942 року — військовий комісар 22-ї танкової бригади. У вересні 1942 року поранений, перебував на лікуванні у військовому госпіталі № 2386 у Москві. У жовтні 1942 — квітні 1944 року — начальник політичного відділу Костеревського танкового військового табору. 24 квітня 1944 — 11 серпня 1945 року — начальник політичного відділу 5-го гвардійського механізованого корпусу. 11 серпня 1945 — грудень 1947 року — начальник політичного відділу 5-ї гвардійської механізованої дивізії. З 26 грудня 1947 по грудень 1948 року — слухач Курсів перепідготовки політичного складу при Військово-політичній академії імені Леніна. 30 грудня 1948 — квітень 1950 року — заступник начальника політичного відділу 5-ї гвардійської механізованої армії Білоруського військового округу. У 1950 році здобув атестат за середню школу. 17 квітня 1950 — 19 травня 1954 року — начальник політичного відділу 3-ї гвардійської механізованої армії Групи радянських військ у Німеччині. З 19 травня 1954 по січень 1957 року — слухач Вищої військової академії імені Ворошилова в Москві. 21 січня 1957 — 5 травня 1961 року — член Військової ради 5-ї гвардійської механізованої (з вересня 1957 року — танкової) армії Білоруського військового округу. 5 травня 1961 — 3 грудня 1963 року — 1-й заступник начальника Політичного управління Білоруського військового округу. 3 грудня 1963 року зарахований у розпорядження Політичного управління Білоруського військового округу. 6 січня 1964 року звільнений у запас за ст. 59б із правом носіння військової форми. Помер 2 січня 1978 року. Похований на Східному цвинтарі міста Мінська. Звання
Нагороди
ПриміткиДжерела
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
