П'ята лінія (Сеульський метрополітен)
П'ята лінія (Сеульський метрополітен) (кор. 서울 지하철 5호선) — одна з ліній метро у столиці Південної Кореї, місті Сеул. З кінця 1996 року була найдовшою повністю підземною лінією метро в світі, поки у 2005 році не відкрилася Третя лінія метро Гуанчжоу довжиною 68,5 км. ІсторіяБудівництво лінії розпочалося 27 червня 1990 року. Початкова ділянка «Вангсімні»-«Сангільдонг» з 14 станцій відкрилася 15 листопада 1995 року. Хронологія подальшого розвитку
ЛініїМаршрут лінії проходить з заходу на схід через історичний центр міста, за для кращого обслуговування житлових районів міста східна частина лінії розгалужується. Також особливістю лінії є те що вона двічі перетинає ріку Хан і обидва рази під землею, всі інші лінії (крім Пунданг) перетинають Хан по метромостам. Рухомий склад має 608 вагонів, лінію обслуговують 76 восьмивагонних потяга що живляться від повітряної контактної мережі. СтанціїПісля проведеної реконструкції всі станції обладнані станційними дверима що відділяють платформу від потяга. Станції з заходу на схід.
РозвитокУ вересні 2014 року почалося будівництво розширення лінії далі на схід на 7 км. За станцією «Сангільдонг» будуються 6 нових станцій, чотири з яких мають відкритися у 2019 році та ще дві у 2021 році. Галерея
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Index:
pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve
Portal di Ensiklopedia Dunia
