Народився 28 серпня1914 (за новим стилем) в Санкт-Петербурзі в родині колезького асесора Олександра Гусєва і Ганни Водоменської. Хрещений 21 жовтня1914 у Воскресенській церкві, при Петроградській лікарні великомученика Пантелеймона. Його хрещеними при купелі були рідний дядько Павло Водоменський і бабуся Євдокія Водоменська.
У 1919 родина Гусєвих переселилася до Виборгу, що тоді відійшов до Фінляндії, що отримала незалежність, і в 1927 змінила прізвище на фінську — Олмарі.
Навчався у фінському класичному ліцеї Виборга, але в 1932, після закінчення п'ятого класу, через смерть батька залишив навчання. У тому ж році вступив до православної духовної семінарії в місті Сортавала (колишній Сердоболь), де викладання велося фінською мовою. Під час навчання в семінарії керував студентським семінарських хором і працював заступником регента православного Петропавлівського кафедрального собору в Сортавалі. Крім того, в семінарії почав перекладати фінською мовою слов'янські церковні піснеспіви і твори російських композиторів .
Будучи студентом семінарії, неодноразово відвідував Валаамський монастир на Ладозі, де одного разу провів кілька тижнів в Іоанно-Предтеченському скиті. Пізніше в своїй роботі «Спогади про Валаам», що вийшла п'ятдесят років потому, архієпископ Павло тепло згадував Іоанно-Предтеченський скит і його начальника схіігумена Іоанна Алексєєва.
У грудні 1937 вступив до числа братії Валаамського монастиря, де у вересні 1938 пострижений у чернецтво з ім'ям Паавалі (Павло) та послідовно висвячений на ієродиякона та ієромонаха. Керував монастирським церковним хором хлопчиків [2].
Під час совєцько-фінської війни служив капеланом в районі Валаама і брав участь в евакуації Валаамського монастиря. Під час «війни-продовження» був капеланом в Олонецькому районі, де православні військові священики протидіяли насильницькому наверненню в лютеранство жителів Східної Карелії. Пізніше служив священником в таборі для військовополонених, викладачем Закону Божого на вчительських курсах. Після війни ієромонах Паавалі працював регентом церковного хору, головним редактором Ради з видання православної літератури, а з 1949 — головним редактором журналу «Аамун Койтто».
25 листопада1955 відбулося наречення архімандрита Паавалі у єпископа, а 27 листопадаархієпископ Карельський і вієї Фінляндії Герман Аав хіротонізував архімандрита Паавалі на вікарного єпископа Йоенсууського. Став першим єпископом в історії Фінляндської православної церкви, постриженим в чернецтво. Звідтоді ця загальноправославна традиція зберігається як обов'язкова у Фінляндській архієпископії.
У 1960 на Соборі Фінляндської Архієпископії обраний архієпископом Карельським і всієї Фінляндії.
Перебуваючи на цій посаді, неодноразово відвідував Російську православну церкву: був учасником урочистостей, присвячених 50-річчю єпископського служіння Патріарха Алексія Симанського (1963), 50-річчя (1968) і 60-річчя (1978) відновленню Патріаршества. У вересні 1978 року брав участь у відспівуванні митрополита Санкт-Петербурзького і Новгородського Никодима Ротова.
Прием представителем Московского Патриархата в Дамаске Главы Финляндской Православной Церкви Архиепископа Павла // Журнал Московской Патриархии. М., 1967. № 1. стр. 6
Награждение Предстоятеля братской Церкви [Архиепископа Карельского и всея Финляндии Павла орденом св. кн. Владимира I степени) // Журнал Московской Патриархии. М., 1967. № 8. стр. 2.
Пимен, Патриарх. Архиепископу Павлу [благодарность за гостеприимство во время визита в Финляндию] // Журнал Московской Патриархии. М., 1974. № 7. стр. 2.
Визит в Советский Союз Архиепископа Карельского и всей Финляндии Павла // Журнал Московской Патриархии. М., 1975. № 8. стр. 4.
Варфоломей, архиепископ [Ташкентский и Среднеазиатский]. Пребывание Архиепископа Карельского и всей Финляндии Павла в СССР // Журнал Московской Патриархии. М., 1975. № 10. стр. 17-21.
Никодим, митрополит Ленинградский и Новгородский. Его Высокопреосвященству, Высокопреосвященнейшему Павлу, Архиепископу Карельскому и всей Финляндии [послание по случаю освящения нового храма в Ново-Валаамском монастыре] // Журнал Московской Патриархии. М., 1977. № 10. стр. 55.
Ювеналий, митрополит Крутицкий и Коломенский, председатель ОВЦС. Архиепископу Карельскому и всей Финляндии Павлу [приветствие по случаю 60-летия Финляндской православной духовной семинарии] // Журнал Московской Патриархии. М., 1978. № 11. стр. 5.
Пребывание в Советском Союзе Архиепископа Карельского и всей Финляндии Павла // Журнал Московской Патриархии. М., 1979. № 6. стр. 6-7.
Архиепископ Карельский и всей Финляндии Павел в гостях у Русской Церкви // Журнал Московской Патриархии. М., 1982. № 6. стр. 65.
Поздравление Предстоятелю Финляндской Православной Церкви // Журнал Московской Патриархии. М., 1982. № 10. стр. 3.
Сойко Богдан, протоиерей. Празднование 70-летия Архиепископа Карельского и всей Финляндии Павла // Журнал Московской Патриархии. М., 1984. № 12. стр. 57-58.
Лайтила Т. Паавали (Павел) // Сто замечательных финнов :
Nunna Kristoduli. Arkkipiispa Paavali hengellisen lapsensa silmin. Minerva. Helsinki-Jyväskylä. 2008. ISBN 978-952-492-176-3
Силуан (Никитин), иеромонах Взаимоотношения Финляндской Православной Церкви и Вселенского Патриархата при архиепископе Павле (Олмари) (1960—1987) // Христианское чтение, 2018. — № 2 — Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургской Духовной Академии. С. 185—196.
Силуан (Никитин), иеромонах Богослужебная жизнь Финляндской Православной Церкви при архиепископе Павле (Олмари) // Вестник ПСТГУ. Серия II: История. История Русской Православной Церкви. 2019. Вып. 87 С. 124—141.
