Павленко Тамара Павлівна

Тамара Павлівна Павленко
Основна інформація
Дата народження7 січня 1940(1940-01-07) (85 років)
Місце народженням. Обухів
Громадянство
Національністьукраїнка
Професіямузикант, педагог
ОсвітаЛьвівське музичне училище, Київський інститут культури
Жанрдиригент, композитор
КолективиБілоцерківська школа мистецтв №1
НагородиЗаслужений діяч мистецтв України — 1999
У шлюбі зПавленко Юрій Прокопович
ДітиП. Павленко, Л. Крижешевська

Павленко Тамара Павлівна (дів. Пасічник, род. 7 січня 1940, с. Обухів, нині місто Київської обл.) — хоровий диригент і композитор, музично-громадський діяч, педагог. Заслужений діяч мистецтв України.

Біография

Павленко Тамара Павлівна народилася 7 січня 1940 р. в місті Обухів.

У 1962 р. закінчила Львівське музичне училище. Її викладачем була Н. Колосова.

У 1976 р. отримала диплом Київського інституту культури (диригентсько-хоровий відділ). Навчалася у Л. Поривай.

З 1962 працює музичним педагогом в Білоцерківській школі мистецтв №1 (Київської обл.). З 1980 р. завідує вокальним відділом школи. Викладає сольний академічний спів.

Входить до Національної всеукраїнської музичної спілки. У 1999 р. їй присвоєне звання "Заслуженний діяч мистецтв України".

Т.П. Павленко — лауреат обласної музичної премії та міської літературно-мистецької премії імені Нечуя-Левицького. Вона є Почесною громадянкою м. Біла Церква, Почесною членкинею ВГО «Союз українок» — головою його міськрайонного осередку. Її ім'я внесено до біографічного словника «Жінки України».

Творчість

Т. Павленко є автором багатьох методик, програм, підручників з музично-теоретичних дисциплін для мистецьких шкіл. Розробила низку навчальних програм хорового класу, сольного співу, сольфеджіо, а також програм з музичної літератури, де в основу були покладені реабілітовані сторінки української історії і музичного мистецтва.

Перу Тамари Павленко належать: Цикл лекцій з музичної літератури: Посібник, Біла Церква (1994); Сольфеджіо на основі українських народних пісень: Підручник, Київ (2002); Теорія музики на уроках сольфеджіо: Підручник, Біла Церква (2004); Аспекти фізіології та медицини у постановці голосу. Біла Церква (2006).

Вона видала декілька пісенних збірок:

  • «Материнка» (1995),
  • «За Україну, за її волю, за народ» (1998; співавт.),
  • «Білоцвіт» (2000),
  • «Веселковий дощ» (2001),
  • «У місті нашім древньому» (2003),
  • «Україна — калиновий край» (2019; усі — Біла Церква)

та ін. Деякі з них створені у співавторстві з Юрієм Павленком, Заслуженим працівником культури України.

Багато пісень написані композитором Т. Павленко у тандемі з білоцерківськими поетами: Андрієм Гудимою, Володимиром Іванцівим, Людмилою Секач, Вірою Гутник, Майєю Бондар. А пісня "Журавлиний романс", створена у співавторстві з В. Іванцівим, вважається музикальною спільнотою шедевром української пісенності. Народна артистка України Ганна Захарченко відзначала:

«Якби Тамара Павленко нічого не створила, окрім «Журавлиного романсу», — вже її творчість варта уваги»[1]

Композитор Тамара Павленко співпрацює з народним вокальним ансамблем "Материнка", який є її "творчою лабораторією".

Сім'я

  • Чоловік — Павленко Юрій Прокопович (1939 р.н.), український диригент, композитор, концертний виконавець, педагог, член Національної всеукраїнської музичної спілки (з 1991 р.), Заслуженний працівник культури України (з 1998 р.);
  • син — Павленко Павло Юрійович (1964 р.н.), науковий співробітник ін-ту філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, доктор філософських наук[2];
  • донька — Крижешевська Леся Юрʼївна (1967 р.н.), директор Білоцерківської школи мистецтв №1 ім. Ю. Павленка, Заслужений працівник культури України[3].

Примітки

  1. Любов до музики та вдячність за науку: відбувся творчий вечір Тамари Павленко | Біла Церква - офіційний сайт. bc-rada.gov.ua. Процитовано 23 квітня 2025.
  2. Саган, О. Н. (12 грудня 2024). Павленко Павло Юрійович. esu.com.ua (укр.). Процитовано 28 квітня 2025.
  3. Крижешевська Леся Юріївна. Київщина 24/7 (укр.). Процитовано 28 квітня 2025.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya