Павловський Станіслав Степанович

Станіслав Степанович Павловський
Народився	11 січня 1946(1946-01-11)  Ємилівка, Голованівський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Помер	21 березня 2009(2009-03-21) (63 роки)  Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	прозаїк, поет, перекладач
Alma mater	Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1974)
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Magnum opus	Бронтозаври на випасі
Членство	Національна спілка письменників України

Станіслав Степанович Павловський (11 січня 1946 — 21 березня 2009) — український письменник, поет і перекладач.

Народився в селі Ємилівка Голованівського району Кіровоградської області.

Навчався у середній школі № 17 міста Первомайськ Миколаївської області. У 1974 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету.

Працював редактором у видавництві «Мистецтво», згодом — завідувачем редакції сучасної прози та першої книги видавництва «Молодь».

Член Національної спілки письменників України з 31 травня 1985 року. Публікувався в журналах «Ранок», «Україна», «Вітчизна».

Станіслав Павловський працював у жанрах соціальної прози, сатири та фантастики. Його твори вирізняються тонкою іронією, гротеском і критикою суспільних явищ. Особливу увагу приділяв темам морального вибору, абсурду радянської дійсності та психології «маленької людини».

Роман «Бронтозаври на випасі» (1990) став найвідомішим твором автора — це сатирична алегорія, що висміює застійні явища пізнього СРСР. У збірках «Чиста вода з Бугу» (1984) та «Бути цього не може» (1987) Павловський поєднує реалістичні замальовки з елементами фантастики та філософської притчі.

Його перекладацька діяльність охоплювала як переклади з російської, так і переклади українських авторів російською мовою, що сприяло популяризації української літератури.

Примітка: деякі твори могли входити до збірок, але публікувалися також окремо в періодиці.

Станіславом Павловським здійснені переклади з російської творів Михайла Грешнова і братів Стругацьких. Також переклав російською твори українських авторів: Галини Пагутяк, Юрія Покальчука, Лариси Шевченко, Василя Шкляра, Григорія Штоня.

• Член Національної спілки письменників України з 1985 року.
• Його твори публікувалися в провідних українських літературних журналах: «Ранок», «Україна», «Вітчизна».
• Після смерті письменника у 2009 році вийшли кілька публікацій, присвячених його пам'яті, зокрема в газеті «Літературна Україна».

Ми всі — бронтозаври на випасі. Просто не всі це встигли усвідомити.

• Микола Ясень. Крах ідеї-фікс: [Рец. на книгу С. Павловського «Бути цього не може!» (К., 1987)] // Київ, 1989, № 2 — с. 161—162.
• Шкляр В. М. Слово на спочин душі: Некролог // Літературна Україна. 2009, 2 квітня (№ 13) — с. 2.
• Віктор Федорич. Пом'янули Станіслава Павловського // Літературна Україна, 2011, № 10 — с. 13.

• Павловський Станіслав Степанович на сайті «Архів фантастики» (архівована версія) (рос.)
• Національна спілка письменників України — офіційний сайт (можна перевірити членство)
• Павловський Станіслав у ЕСУ ^{[джерело?]}

Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.