Павлов Володимир Якович
Володимир Якович Павлов (26 жовтня 1923, місто Мосальськ, тепер Калузької області, Російська Федерація — 21 жовтня 1998, місто Москва) — радянський діяч, 2-й секретар Московського міського комітету КПРС, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорщині та Японії, голова Державного комітету СРСР із іноземного туризму. Член ЦК КПРС у 1966—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань. ЖиттєписНародився в родині службовця. У 1941 році закінчив Московський технікум залізничного транспорту імені Андрєєва. У 1941—1943 роках — технік зв'язку на будівництві залізниці в Москві; технік зв'язку, електромеханік на будівництві залізниць в Саратові і Саратовській області. У 1943—1944 роках — майстер відновного будівельно-монтаджного поїзду Головного управління військово-відбудовних робіт Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР. У 1944—1950 роках — студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту. У 1948—1950 роках — секретар комітету ВЛКСМ Московського інституту інженерів залізничного транспорту. У 1950—1951 роках — 1-й секретар Дзержинського районного комітету ВЛКСМ міста Москви. У 1951—1952 роках — начальник сектора комсомольської роботи політичного управління Міністерства шляхів сполучення СРСР. У 1952—1956 роках — секретар, 2-й секретар Московського міського комітету ВЛКСМ. У 1956—1960 роках — заступник завідувача відділу адміністративних органів, завідувач відділу транспорту і зв'язку Московського міського комітету КПРС. У 1960—1962 роках — 1-й секретар Дзержинського районного комітету КПРС міста Москви. У 1962 — 21 грудня 1965 року — секретар Московського міського комітету КПРС. 21 грудня 1965 — 11 березня 1971 року — 2-й секретар Московського міського комітету КПРС. 18 березня 1971 — 18 січня 1982 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорській Народній Республіці. 11 січня 1982 — 27 лютого 1985 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Японії. 7 березня 1985 — 27 червня 1989 року — голова Державного комітету СРСР із іноземного туризму. З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Нагороди і звання
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia