Паламар Ангелина Омелянівна

Паламар Ангелина Омелянівна
Паламар Ангелина Омелянівна;
	А. Паламар «Орися»; На фото 16 серпня 2024 року
Загальна інформація
Народження	16 серпня 1924; Шешори, нині Косівський район
Смерть	15 січня 2025 (100 років); (старіння)
Псевдо	Орися
Військова служба
Вид ЗС	УПА
Рід військ	розвідниця
Нагороди та відзнаки
	Медаль «Україна понад усе!»

Паламар Ангелина Омелянівна (псевдо «Орися»; 16 серпня 1924, с. Шешори, Косівський район — 15 січня 2025) — зв'язкова та розвідниця Української повстанської армії під час Другої світової війни, багатолітня ув'язнена радянських таборів, довгожителька.

Життєпис

Народилася 16 серпня 1924 року в карпатському селі Шешори (нині Косівський район). Померла 15 січня 2025 року у віці 100 років.

Під час Другої світової війни територія, де мешкала Ангелина, опинилася в зоні бойових дій між угорськими та радянськими військами, внаслідок чого згорів її будинок. Згодом співробітники НКВС розстріляли її батька Омеляна та брата Кароля. Після цих подій вона залишилася з матір'ю.

У 15-річному віці Ангелина приєдналася до Української повстанської армії (УПА), склавши присягу на вірність Україні у селі Голови Івано-Франківської області (тодішньої Станіславської). Виконувала обов'язки зв'язкової під псевдонімом «Орися». З часом дала це ім'я своїй доньці.

Протягом служби в УПА вона мала виконувати агітаційну місію на сході України, однак через переслідування радянських сил реалізувати цей план не вдалося. Ангелина тривалий час переховувалася в місцевих мешканців, які часто змушені були відмовляти їй у притулку через загрозу депортації.

Останнім прихистком став будинок учительки в селі Нижній Березів, де Ангелина прожила одне літо, допомагаючи по господарству. Внаслідок доносу її місце перебування було виявлене. Під час втечі через ліс зазнала обстрілу, однак уникнула поранень^[1].

Через два роки її здали енкаведистам, які катували дівчину та вислали у Сибір. За відданість Україні зазнала переслідувань більшовицького режиму, пройшовши через жорстокі катівні. Чотирнадцять років відбувала покарання в суворих умовах Сибіру. Проте нелюдські тортури, допити та важка праця на засланні не зламали незламну волю Ангелини^[2]^[3]^[4]^[5].

Нагородження

За дорученням начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова, 100-річній Ангелині Паламар на псевдо «Орися» вручили відзнаку ГУР МО — медаль «Україна понад усе!»^[6]^[7]^[8].