Палаццо Маньяні

Палаццо Маньяні
*Palazzo Magnani*
Палаццо Маньяні; Palazzo Magnani
	Палаццо Маньяні Палаццо Маньяні (Італія)
Країна	Італія
Територіальна одиниця	Болонья
	44°29′44″ пн. ш. 11°20′55″ сх. д. / 44.495601° пн. ш. 11.348674° сх. д.
Стиль	Архітектура Відродження
Архітектор	Domenico Tibaldid
Час заснування	16 століття
Сучасний стан	національна спадщина Італіїd
	Палаццо Маньяні у Вікісховищі

Палаццо Маньяні, Болонья (італ. Palazzo Magnani) — палацова споруда в місті Болонья, пам'ятка архітектури пізнього відродження.

Історія і побутування

Палац неподалік від церкви вибудували в період 1577-1583 років. Першим будівником був архітектор Доменіко Тібальді (1541—1583), син художника і архітектора Пеллергіно Тібальді, представника стилю маньєризм.

Доменіко Тібальді для головного фасаду болонського палацу використав проект римського художника і архітектора Рафаеля Санті, відомого в історії як палац Бранконіо дель Аквіла, вибудованого у 1520 році^[3]. Фасади обох палаців мали п'ять осей. Обидва мали відкриту лоджию по першому поверху. Житлові кімнати були розташовані вище. Палац Бранконіо дель Аквіла в Римі мав три поверхи і пишний наріжний декор^[3].

Три поверхи мав і болонський палац Маньяні. Але його декор був по провінційному спрощений і два верхні поверхи були поєднані лише пілястрами. Поверхи мали помітну висоту, тоді як пересічні будинки поряд тої ж висоти мали вже по чотири поверхи.

Обидва фасади не мали архітектурних акцентів на кшталт парадного порталу чи центрального ризаліту, а були декорованою площиною^[3].

Доменіко Тібальді помер у віці 42 роки і будівництво палацу передали архітекторові Флоріано Амброзіні.

1797 року палац в Болоньї перейшов у власність Гвідотті, а його родина продала палац у другій половині 19 століття родині Мальвецци Кемпінгі. Герб родини Мальвецци і досі прикрашає головний фасад споруди. В 20 столітті це володіння Унікредіт банку.

Мистецькі скарби в палаці

Болонья була відомим художнім центром в Італії, що розвивався і існував під значним політичним і художнім тиском папського Риму. Саме в Болоньї брати Каррачі заснували художню академію, функціями якої оголосили художнє навчання обдарованої молоді. Брати Каррачі були запрошені на працю в палаццо Маньяні, де виконали цикл фресок на тему «Історія Язона», приклад творів раннього бароко в Італії. Брати Каррачі були серед перших, хто цілеспрямовано відмовився від стилістики маньєризму^[4]

Фрески братів Каррачі прикрасили так звані сенаторські зали палацу.

Серед цікавих архітектурних деталей палацу — камін, прикрашений скульптурами Мінерви і Марса та маскаронами вовчиці, котрі створені Габріеле Фйоріні.

У дворику палацу встановлена алегорична скульптура Геркулеса з портретним обличчям Лоренцо Маньяні, колишнього сенатора.

Джерела

Гращенков В. Н."Рафаель Санти", М., «Искусство», 1975, с. 167
Volpe, Carlo (1972). Il fregio dei Carracci e i dipinti di Palazzo Magnani in Bologna,. Litografica Bodoniana.
Il Credito Romagnolo fra storia, arte e tradizione. Grafis Edizioni. 1985.