Палац Кастель-Гандольфо
.jpg)  Папський палац Кастель-Гандольфо або Апостольський палац Кастель-Гандольфо (італ. Palazzo Apostolico di Castel Gandolfo) — комплекс будівель площею 54,6 га в саду в місті Кастель-Гандольфо в Італії, який включає головну віллу XVII століття, Ватиканську обсерваторію та фермерський будинок з 30,4 га сільськогосподарських угідь. Головна споруда, Папський палац, з жовтня 2016 року є музеєм. Протягом століть він служив літньою резиденцією та місцем відпочинку для Папи Римського і мав екстериторіальний статус, знаходячись на території Італії, але перебуваючи у власності Святого Престолу. З вікон відкривається вид на Альбанське озеро. Історія Ватикан придбав замок у 1596 році в рахунок сплати боргу родини Савеллі. Замок датувався XIII століттям[2]. Сади знаходяться на місці резиденції римського імператора Доміціана[3]. Палац був спроєктований швейцарсько-італійським архітектором Карло Мадерно для папи Урбана VIII. Відтоді близько половини його наступників використовували палац як літню резиденцію та місце для відпочинку[4], за винятком 1870—1929 років, коли папи, у територіальній суперечці з Італією, не залишали Ватикан[5]. Пій XI модернізував приміщення і знову почав використовувати для відпочинку в 1934 році[5]. За Латеранською угодою 1929 року, палац і прилегла вілла Барберіні, додана до комплексу папою Пієм XI, є екстериторіальною власністю Святого Престолу[5]. Під час Другої світової війни невідома кількість єврейських біженців переховувалась у палаці під захистом Святого Престолу, а в 1944 році багато людей використовували це місце як притулок від бомбардувань союзників, хоча понад 500 людей загинули під час одного з нальотів[5]. У палаці померли папи Пій XII в 1958 році[6] і Павло VI у 1978 році[7]. Іван Павло II наказав побудувати в палаці басейн, і папараці скористалися можливістю зробити його фото[8]. Бенедикт XVI переселився до палацу після завершення свого папства 28 лютого 2013 року[9], а новий папа Франциск приєднався до нього на обід 23 березня[3] і повернувся до Ватикану 2 травня[10]. Франциск короткостроково відвідував палац ще двічі[11], але оголосив, що не буде проводити там літо, як це робили багато його попередників[4]. 7 грудня 2013 року Папа Римський Франциск призначив Освальдо Джанолі директором папських вілл Кастель-Гандольфо. У березні 2014 року Ватикан відкрив Сади Барберіні для платного відвідування під з екскурсоводом вранці щодня, крім неділі[12]. Починаючи з 11 вересня 2015 року, громадськість могла подорожувати з Ватикану до Кастель-Гандольфо потягом, який раніше був зарезервований для використання Папою[13]. Того ж продукти з ферми, які раніше були доступні лише для працівників Ватикану, стали доступними для купівлі[14]. 21 жовтня 2016 року палац було відкрито для огляду[15]. На запитання, чи будівля знову стане папською резиденцією, мер Кастель-Гандольфо Мільвія Моначезі відповіла: «те, що палац зараз є музеєм, буде складно відмінити в майбутньому»[16]. Правовий статусЗгідно Латеранської угоди 1929 року Папський палац Кастель-Гандольфо є територією Італії, але належить Святому Престолу та має екстериторіальність, порівнянну з дипломатичними представництвами. Він звільнений від італійських податків, а італійській владі заборонено в'їжджати туди без згоди Святого Престолу[17]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
