Палац Сан-Тельмо

Палац Сан-Тельмо
Палац Сан-Тельмо
	37°22′49″ пн. ш. 5°59′37″ зх. д. / 37.380230627899° пн. ш. 5.9934909996794° зх. д.
Країна	Іспанія
Розташування	Севілья
Тип	пам'ятник; громадська будівляd (1681); палац (1849); громадська будівляd (1991) і заклад освіти
Стиль	бароко
Архітектор	Leonardo de Figueroad
Дата заснування	1682
	Палац Сан-Тельмо Палац Сан-Тельмо (Іспанія)
	Медіафайли у Вікісховищі

Палац Сан-Тельмо (ісп. El Palacio de San Telmo) — палац доби бароко в місті Севілья.

Історія

Будівництво розпочато у травні 1682 поза фортечними мурами старого міста. Прямокутна за поземним планом споруда мала чотири кутові вежі, декілька внутрішніх двориків, каплицю. Згодом палац почали використовувати як Військово-морську школу. Католицьким покровителем мореплавців вважали Святого Ельма (іспанською — Тельмо), статуя якого прикрасила головний портал будівлі. Від імені святого і пішла назва палацу.

У 1849 палац придбав герцог Монпансьє і зробив власною резиденцією. Наприкінці 19 століття західну, одноповерхову галерею палацу Сан Тельмо прикрасили 12 скульптур відомих мешканців Севільї (скульптор Антоніо Сусілья). Серед увічнених севільянців —

Бартоломео де лас Касас, епископ Чіапасу, письменник і захисник американських індіанців від повного винищення
Фернандо Энрикес Афан де Рибера,іспанський гуманіст
Бартоломео Естебан Мурільйо, художник 17 ст.
Бенито Ариас Монтано, іспанський гуманіст
Ліїс Дайос, герой війни за незалежність
Фернандо де Еррера, поет
Диєго Ортіс де Зуніга, історик та письменник
Лопе де Руеда, письменник
Мигель Манара, добродій і фундатор створення шпиталю де ла Санта Карідад
Дієго Веласкес, художник
Родриго Понсе де Леон, маркіз Кадіс и капітан Генерального завоювання Гранади
Хуан Мартінес Монтаньєс, релігійний скульптор

Удова герцога у 1897 подарувала палац архієпископу Севільї. Той у 1901 розмістив в палаці семінарію.

В кінці 20 століття палац перейшов у власність регіонального уряду. З 1991 розпочалися реставраційні роботи (перша черга) по відновленню первісного розпланування палацу.

У 2005 проведена друга черга реставраційних робіт по відновленню історичних інтер'єрів.

Джерела

FALCÓN MÁRQUEZ, Teodoro (1991). El Palacio de San Telmo. Sevilla. Editorial: Gever. ISBN 84-7566-024-X
RIBELOT, Alberto (2001). Vida azarosa del Palacio de San Telmo: su historia y administración eclesiástica. Sevilla. Editorial: Marsay. ISBN 84-95539-25-X
VÁZQUEZ SOTO, José María; VAZQUEZ CONSUEGRA, Guillermo & TORRES VELA, Javier (1990). San Telmo, biografía de un palacio. Sevilla, Consejería de Cultura. ISBN 84-2345-2346