Пальчатка

Пальчатка
Типовий вид — пальчатка кров'яна (Digitaria sanguinalis)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Просові (Panicoideae)
Надтриба:	Panicodae
Триба:	Paniceae
Підтриба:	Anthephorinae
Рід:	Пальчатка (Digitaria) Haller, 1768
Типовий вид
Пальчатка кров'яна (Digitaria sanguinalis (L.) Scop., 1771)[1]
Види
див. Список видів роду пальчатка
Синоніми
Acicarpa Raddi, 1823, nom. illeg. Digitariella De Winter, 1961 Digitariopsis C.E.Hubb., 1940 Elytroblepharum (Steud.) Schltdl., 1855 Eriachne Phil., 1870, nom. illeg. Gramerium Desv., 1831 Leptoloma Chase, 1906 Sanguinaria Bubani, 1901, nom. illeg. Syntherisma Walter, 1788 Trichachne Nees, 1829, nom. nov. Valota Adans., 1763, nom. rej.
Вікісховище: Digitaria

Пальчатка^[2][3], куряча лапка^[2] (Digitaria) — рід багаторічних, рідше однорічних трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae).

Близька до звичайного проса рослина, що входить до однієї з ним триби Paniceae підродини просових (Panicoideae). Відрізняється тим, що на верхівці кожного стебла несе пальчатоподібне суцвіття з 4-6 колосоподібних гілочок, із зовнішньої сторони коричнево-фіолетових, а з внутрішньої-зелених. Стебло 3-4-колінчасте з 4-5 листочками, вирастає до 1 м заввишки і більше.

У дикому вигляді зустрічається на вологих піщаних і супіщаних ґрунтах, переважно по берегах річок. Зростає в тропічних, субтропічних (головним чином в Африці) і частково в теплопомірних областях.

2 види культивують в Південно-Східній Азії. Вирощується як зернова (дає білу крупу, прирівнюється до манної) і як кормова рослина. Пальчатку тонку (Digitaria exilis), пальчатку кров'яну (Digitaria sanguinalis) культивують як хлібні злаки. У тропічних і субтропічних областях багато видів пальчатки — важливі пасовищні рослини. Сіно і солома добре поїдаються усіма тваринами. Агротехніка обробітку подібна до проса. Урожайність зерна в перекладі на крупу 1-1,5 ц, сіна до 2 т і соломи до 3 т з 1 га. Пальчатку використовують для боротьби з ерозією, для зміцнення пісків, насипів, улаштування газонів, а також для плетіння кошиків, циновок та іншого.

За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду The Plant List рід Digitaria налічує 260 визнаних видів^[4]. В Україні зустрічаються пальчатка звичайна (Digitaria ischaemum (Schreber) Muhl.) і пальчатка кривава (Digitaria sanguinalis (L.) Scop.).

• Список родів родини тонконогових.

• Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. (рос.)
• Цвелёв Н. Н. Род 158. Росичка — Digitaria Hall. // Злаки СССР / Ан. А. Фёдоров. — Л. : Наука, 1976. — С. 669—674. (рос.)
• Белюченко І. С. Злаковые кормовые растения тропического пояса, ч. 1. — М. : УДН, 1969. — 318 с. (рос.)

• Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. Росичка // Биологический энциклопедический словарь. — Москва : Советская Энциклопедия, 1986. — 831 с. (рос.)
• Гл. ред. А. И. Гайстер. Росичка // Сельскохозяйственный словарь-справочник. — Москва — Ленинград : Государстенное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз», 1934. — 1280 с. (рос.)
• Г. В. Егорова. Росичка // Большая советская энциклопедия. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
• Genus: Digitaria Haller. U.S. National Plant Germplasm System. Міністерство сільського господарства США. Процитовано 16.12.2018. (англ.)

• Digitaria. Плантариум. (рос.)