Пальчик Олег Юрійович

Олег Пальчик
Олег Пальчик;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	1 травня 1982 (43 роки); Мелітополь, Запорізька область, Україна
Національність	українець
Військова служба
Роки служби	2022 — т. ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Територіальна оборона
Війни / битви	Російсько-українська війна
	Пальчик Олег Юрійович у Вікісховищі

Олег Юрійович Пальчик (нар. 1 травня 1982) — український фотограф, журналіст, військовослужбовець, молодший сержант Сил ТрО Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Член Національної спілки журналістів України (2010), UAPP (2024)^[1].

Життєпис

Народився 1 травня 1982 року.

Закінчив факультет економіки та підприємництва Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»(2006).

2006 року розпочав професійно займатися документальною, рекламною і творчою фотографією. Працював репортажним фотографом Харківської міської ради, фотографом та дизайнером постпродакшну «PositivePictures» (2016—2018). Висвітлював підготовку та проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 (2011—2012, м. Харків)^[1].

Нині — у команді «ТРО Медіа» Служби зв'язків з громадськістю Сил ТрО Збройних сил України^[1]^[2].

Роботи публікувалися в CNN Business^[3], The New York Times^[4], BBC News^[5], Business Insider^[6]; використані в фотоальбомах «Euro Holidays in Kharkov» та «Kharkov sources» (2013, м. Харків)^[1].

У березні 2024 року колективну фотовиставку світлин «Довжиною у війну» в рамках проєкту «Дні кіно від ТрО» переглянули в Чернівцях^[7], Івано-Франківську^[8] та Тернополі^[9].

Виставки

Персональні

«Дивись музику» (2010)^[10],
«Блукаючі біороботи» (2011)^[10],
«Сорок плям» (2011)^[10],
«Impressions of Franconia» (2012)^[1],
«Кожен із нас — воїн» (2022, м. Київ, Контрактова площа; спільно з Українським інститутом національної пам'яті)^[1]^[11].

Колективні

«OstAnders Music Edition» (2012, Німеччина)^[10],
«KyivPhotoWeek» (2017, Україна)^[10],
«Обличчя війни» (2022, Україна)^[10],
«Довжиною в війну» (2023, Україна, Франція, Німеччина, Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Латвія, Литва, Естонія)^[10]^[12].

Нагороди

золото в номінації «Портрет» на конкурсі «British Institute of Professional Photography National Awards 2018» (спільно з Майклом Ворлі, Лондон)^[1]^[10];
медаль «Хрест доблесті» Міністерства оборони України^[1];
медаль Командувача ОСУВ «Таврія» «За службу державі»^[1];
нагрудний знак «Щит Сил Територіальної Оборони ЗСУ»^[1];
грамота Міністерства оборони України «За краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва»^[1].
нагрудний знак «За сумлінну службу» (2025)^[13].