Пам'ятник Хетському Сонцю

Пам'ятник Хетському Сонцю
40°37′57″ пн. ш. 35°48′43″ сх. д. / 40.6325° пн. ш. 35.8119° сх. д. / 40.6325; 35.8119
Тип	пам'ятник і скульптура
Країна	Туреччина : ISO3166-1 alpha-3:TUR; ISO3166-1 цифровий:792;
Розташування	Анкара
Тип будівлі	меморіал
Архітектор	Nusret Suman (architect)
Матеріал	бронза
Висота	4 м (13 ft)
Засновано	1978
Адреса	Sıhhiye Squared
Пам'ятник Хетському Сонцю (Туреччина)
Пам'ятник Хетському Сонцю у Вікісховищі

Пам'ятник Хетському Сонцю (тур. Hitit Güneş Kursu Anıtı) — меморіал, присвячений хеттам. Символ споруди розглядається як приналежність до хетської цивілізації. Також він був використаний для логотипу міста Анкара та у символіці міста Чорум.

Був знайдений у місті Чорум (тур. Çorum), під час розкопок у Аладжа-Хююці (тур. Alacahöyük) та доставлений в Музей анатолійських цивілізацій, як пам'ятник народу хатті.

Копія споруди була створена скульптором Нусретом Суманом (тур. Nusret Suman) та розміщена на площі Сігієв (тур. Sıhhiye Square^[en]) в 1978 році.^[1]

15 серпня 1973 року відбулося офіційне відкриття монументу. Спонсором побудови пам'ятника була страхова компанія Анадолу сігорта (тур. Anadolu Sigorta) та міський голова Ведат Далокай (тур. Vedat Dalokay). У 2001 році пам'ятник Хетському Сонцю було відреставровано Міністерством охорони довкілля.

Монумент складається із великого круга, що символізує сонце. Знизу розташовані дві пари ріг, але достеменно не відомо, що вони символізують. Виступи, що знаходяться зверху, сприймаються як плодовитість природи. Пташки символізують свободу природи, а олені є ознакою миру.

• Меморіал мучеників Чанаккале
• Обеліск Костянтина

• Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974—1985.
• Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу Навчальний посібник / К. : Либідь, 2002.- 590 c.
• Chamber of Architects page (in Turkish) [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Wordpress Online news(in Turkish) [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]