Панде Петровський
Панде Петровський (26 грудня 1943 - 31 грудня 2006) — македонський військовий генерал, начальник Генерального штабу Армії Республіки Македонія під час збройного конфлікту в 2001 році. БіографіяНародився 26 грудня 1943 року в м. Живойно. Його дід Петре брав участь в Ілінденському повстанні та в Першій світовій війні, а батько Алексо брав участь у національно-визвольній боротьбі, під час якої був двічі поранений.[1] Після закінчення середньої школи в 1962 році Петровський вступив до Військової академії сухопутних військ Югославської народної армії, яку закінчив з відзнакою в 1965 році. ЮНА (1965–1992)Військову кар’єру розпочав у 1965 році командиром взводу 4-ї бронетанкової бригади в Ястребарсько, СР Хорватія, у званні лейтенанта. Петровський провів більшу частину своєї військової кар’єри в Ястребарському, з 1965 по 1976 роки. У 1968 році нагороджений орденом «За бойові заслуги» зі срібними мечами, а наступного року йому присвоєно звання лейтенанта. З 1969 по 1970 — командир роти. З 1970 по 1971 рік — заступник командира батальйону. У 1971 році отримав звання капітана. З 1971 по 1972 рік — офіцер фізкультури бригади. З 1972 року — командир батальйону. У 1973 році йому було присвоєно звання капітана 1-го класу, а наступного року він був нагороджений орденом Народної Армії зі Срібною Зіркою — найвищою нагородою Югославської Народної Армії, хоча надалі він був нагороджений ще двома орденами. У 1976 році закінчив Командно-штабну академію і був переведений до Прилепа, де був помічником начальника штабу з оперативно-навчальної роботи. У 1977 році йому присвоєно звання майора. У 1981 році був переведений у Велес, де був заступником командира 212-ї механізованої бригади, а також начальником штабу бригади. У 1982 році йому присвоєно звання підполковника та нагороджено орденом Праці зі срібним вінком. Після закінчення школи національної оборони в Белграді у 1986 році отримав звання полковника і переведено до Приштини, де він був командиром 15-ї механізованої бригади. У 1989 році був переведений до Скоп'є, де був керівником органу з особистих справ 3-го армійського округу. У 1990 році нагороджений орденом «За бойові заслуги» із золотими мечами. АРМ (1992–2002)Після розпаду СФР Югославії та розпаду Югославської народної армії Петровський, як і інші члени Югославської народної армії з Республіки Македонія, приєднався до Армії Республіки Македонія, сформованої в 1992 році, і був переведений в Бітола як командувач корпусом 2-ї армії, брав участь у його формуванні.[2] У 1993 році йому присвоєно звання генерал-майора. У 1996 році був переведений до Скоп'є, де був помічником начальника Генерального штабу армії з бойової підготовки. У 1997 році йому присвоєно звання генерал-лейтенанта. У 1998 році Петровський був призначений керувати реорганізацією армії. Панде Петровський достроково пішов у відставку у 2000 році, але наступного року повернувся до армії.[2][3] Під час збройного конфлікту в Македонії в 2001 р. Указом №22 Президента Республіки Македонія Бориса Трайковського від 21 березня 2001 року Петровський був призначений заступником начальника Генерального штабу армії Йована Андревського.[4] Начальник Генерального штабу АРМУ вирі конфлікту він був начальником Генерального штабу АРМ, який керував македонською армією найкоротший час, всього 3 місяці. Після початку військового конфлікту в Македонії в 2001 році його покликали допомогти в ситуації. Його особиста думка полягала в тому, що військовий конфлікт був нав'язаною ззовні агресією.[5] Повернувшись до лав АРМ, він спланував успішні дії зі визволення і підкорення Тетовської фортеці, а також дії в районах Арацинова і Куманово-Липково. 12 квітня 2001 року, після успішної операції зі звільнення Тетовської фортеці, його особисто та письмово привітав із великою перемогою Збройних Сил Республіки Македонія генерал-майор Річард Гріффітс, начальник MPRI від США[6]. Думки
Військові звання
Нагороди
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
