Панова Віра Федорівна

Панова Віра Федорівна
Панова Віра Федорівна
рос. Ве́ра Фёдоровна Пано́ва
Народилася	7 (20) березня 1905 ; Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія
Померла	3 березня 1973[…] (67 років) ; Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання	Комаровське селищне кладовище
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	журналістка, драматургиня, письменниця-романістка, сценаристка, письменниця, прозаїк
Знання мов	російська
Мова творів	російська
Роки активності	1922 — 1973
Жанр	повість і п'єса
Magnum opus	Сергій (повість)d
Членство	СП СРСР
У шлюбі з	Boris Vakhtind і David Dard
Діти	Boris Vakhtined і Yuri Vakhtind
Автограф
Нагороди	;
	Панова Віра Федорівна у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

Віра Федорівна Панова (7 (20 березня) 1905, Ростов-на-Дону, російська імперія— 3 березня 1973, Ленінград) — російська радянська письменниця.

Біографія

Здобула популярність в сталінські роки як офіційно визнана письменниця^[5].

У 1960-х роках літературним секретарем Панової в Ленінграді був проживаючий з нею в одному будинку Сергій Довлатов, який неодноразово з симпатією згадує її в своїх творах. З екранізації повісті Панової «Сергійко» (рос. Серёжа) почалася режисерська кар'єра Г. Д. Данелія, причому молодого випускника режисерських курсів Панова вважала за кращого ніж досвідчених постановників з «Ленфільму»^[6].

Під час кримінального переслідування І. А. Бродського чоловік і син Панової були серед його основних захисників.

Померла 3 березня 1973 року в Ленінграді. Похована на цвинтарі в Комарово під Ленінградом.

Сім'я

перший чоловік — журналіст Арсеній Володимирович Старосольський (1904—1953)
- донька Наталя.
другий чоловік — журналіст Борис Борисович Вахтин (1907—1938), секретар редакції газети «Молот», репресований за членство в троцькістській організації (був засланий на будівництво Біломор-Балтійського каналу).
- син — письменник-дисидент, перекладач, синолог Вахтин Борис Борисович (1930—1981).
- син — вчений-генетик, академік Вахтин Юрій Борисович (1932—2006).
третій чоловік — письменник-дисидент Дар Давид Якович (1910—1980).

Твори

Романи

1944 — рос. «Евдокия (Семья Пирожковых)».
1946 — рос. «Спутники».
1959 — рос. «Евдокия (Семья Пирожковых)» (друге видання).
1947 — рос. «Кружилиха (Люди добрые)».
1953 — рос. «Времена года. Из летописей города Энска».
1956 — рос. «Времена года. Из летописей города Энска» (друге видання).
1958 — рос. «Сентиментальный роман».
1962 — рос. «Который час? Сон в зимнюю ночь». Роман-казка (опублікований в 1981).

Повісті

1949 — рос. «Ясный берег».
1955 — рос. «Серёжа (повесть)».
1964 — рос. «Рабочий посёлок».
1964 — рос. «Рано утром».
1965 — рос. «Саша».
1965 — рос. «Конспект романа».

Текст заголовка

Оповідання

1959 — рос. «Валя».
1959 — рос. «Володя».
1961 — рос. «Трое мальчишек у ворот».
1962 — рос. «Листок с подписью Ленина».
1962 — рос. «Мальчик и девочка». Кінооповідання.
1965 — рос. «Сёстры».
1972 — рос. «Про Митю и Настю».
1973 — рос. «Сергей Иванович и Таня». Бувальщина.

Драматургія

1939 — рос. «Илья Косогор» (опублікована в 1958)
1940 — рос. «В старой Москве. Картины» (опублікована в 1957).
1942 — рос. «Метелица» (Военнопленные) (опублікована в 1957).
1944 — рос. «Девочки» (опублікована в 1958).
1945 — рос. «Бессонница» (опублікована в 1985).
1961 — рос. «Проводы белых ночей (пьеса)».
1962 — рос. «Как поживаешь, парень?» Літературний сценарій.
1966 — рос. «Сколько лет, сколько зим»…
1967 — рос. «Ещё не вечер».
1967 — рос. «Надежда Милованова» («Верность»; «Поговорим о странностях любви»…).
1968 — рос. «Тредьяковский и Волынский». Історична драма.
1973 — рос. «Свадьба как свадьба».

Історична есеїстика

1966 — "Ліки на зорі. Історичні повісті ".
«Сказання про Ольгу».
«Сказання про Феодосію».
«Феодорець Білий Клобучок».
«Хто вмирає».
1969 — "Смута. Мозаїки "(повністю опубліковано в 1976).
«Голод».
"Болотніков. Коровай на столі ".
«Чорний день Василя Шуйського».
«Марина. Кому найбільший шматок».
«Загибель династії».
1970 — "Життя Мухаммеда " (спільно з Ю. Вахтін; опубліковано в 1990).

Автобіографічна есеїстика

1952 — «Нотатки прозаїка».
1960—1961 — «З американських зустрічей» (повністю опубліковано в 1964).
1971 — «Із запасників пам'яті» (Нотатки літератора).
1972 — «З листа» …
1973 — «Моє і тільки моє. Про моє життя, книги і читачів» (повністю опубліковано в 1989).

Видання творів

«Зібрання творів у п'яти томах». — Л., 1969—1970.
«Вибрані твори в двох томах». — М., 1980.
«Зібрання творів у п'яти томах». — М., 1987—1989.
«Життя Мухаммеда». — М., 1990..

Екранізації

Рік	Фільм	Режисер (и)	За твором
1960	Сергійко	Георгій Данелія і Ігор Таланкін	повість «Серьожа»
1961	Євдокія	Тетяна Ліознова	повість «Євдокія»
1961	Високосний рік	Анатолій Ефрос	роман «Времена года»
1962	Вступ	Ігор Таланкін	розповіді «Валя» і «Володя»
1964	Поїзд милосердя	Іскандер Хамраєв	роман «Супутники»
1965	Робоче селище	Володимир Венгеров	повість «Робоче селище»
1965	Рано вранці	Тетяна Ліознова	За однойменною повістю
1966	Хлопчик і дівчинка	Юлій Файт	За однойменною повістю
1967	Чотири сторінки одного молодого життя	Резо Есадзе	повість «Саша»
1969	Проводи білих ночей	Юліан Панич	За однойменною п'єсою
1974	Весілля як весілля (телеспектакль)	Юрій Сергієв	Сценарист
1975	На все життя, що залишилося…	Петро Фоменко	роман «Супутники»
1975	Виліт затримується	Леонід Марягін	повість «Скільки років, скільки зим…»
1976	Сентиментальний роман	Ігор Масленніков	«Сентиментальний роман»

Нагороди і премії

1947 — Сталінська премія першого ступеня — за роман «Супутники» (1946)
1948 — Сталінська премія другого ступеня — за роман «Кружіліха» (1947)
1950 — Сталінська премія третього ступеня — за повість «Ясний берег» (1949)
1965 — орден Трудового Червоного Прапора

Пам'ятники

Пам'ятник на могилі є культурно-історичною спадщиною федерального рівня охорони.

Меморіальна дошка за адресою: Санкт-Петербург, Марсове поле, буд. 7

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Литераторы Санкт-Петербурга. XX век / под ред. О. В. Богданова
d:Track:Q124670547 d:Track:Q108611244
↑ Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
d:Track:Q107456632
↑ Ніч на Венері, 2020, с. 243.
↑ Георгій Данелія. Безквитковий пасажир. Ексмо, 2015

Література

Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
Плоткін Л. А. Творчість Віри Панової. М.; Л.: Радянський письменник, 1962.
Нінов А. А. Віра Панова. — Л.: Ленвидавництво, 1964.