Панькін Валентин Єпіфанович

Панькін Валентин Єпіфанович
Панькін Валентин Єпіфанович
Народився	7 січня 1931 ; хутір Віхляєвський, тепер Новоаннінського району Волгоградської області, Російська Федерація
Помер	5 червня 1997 (66 років) ; селище Моніно Московської області, Російська Федерація
Поховання	Монінський меморіальний військовий цвинтарd
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військове звання	генерал-полковник авіації[d]
Партія	КПРС
Нагороди	Заслужений військовий льотчик СРСР
	; ; ;

Валентин Єпіфанович Панькін (7 січня 1931(19310107), хутір Віхляєвський, тепер Новоаннінського району Волгоградської області, Російська Федерація — 5 червня 1997, селище Моніно Московської області, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник авіації, командуючий авіацією Київського військового округу. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликання.

Біографія

У 1949—1952 роках — курсант Батайського військового авіаційного училища льотчиків імені Сєрова Ростовської області.

З 1953 року — льотчик, старший льотчик, командир ланки.

Член КПРС з 1955 року.

У 1956—1959 роках — слухач Військово-повітряної академії у селищі Моніно Московської області.

Служив у Військово-повітряних силах Прибалтійського військового округу: командир ескадрильї, командир авіаційного полку, командир авіаційної дивізії.

У 1972 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР імені Ворошилова.

У 1972—1973 роках — заступник, у 1973—1974 роках — 1-й заступник командуючого 1-ї Особливої Далекосхідної повітряної армії.

У 1974 — грудні 1979 року — командувач 1-ї Особливої Далекосхідної повітряної армії.

У грудні 1979 — червні 1980 року — командувач 17-ї повітряної армії Київського військового округу. У червні 1980 — 1985 року — командувач авіації Червонопрапорного Київського військового округу.

У 1985 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

У 1985—1990 роках — начальник Головного штабу Військово-повітряних сил СРСР — 1-й заступник головнокомандувача Військово-повітряних сил СРСР.

У 1990—1992 роках — старший групи військових спеціалістів СРСР (Російської Федерації) в Республіці Індія.

Потім — у відставці. Похований на Монінському військовому меморіальному цвинтарі.