Паоло Порпора

Паоло Порпора
Паоло Порпора
Paolo Porpora
	Худ. Паоло Порпора. «Риби і мушля».
При народженні	Paolo Porpora
Народження	1617; Неаполь
Смерть	1673
	Рим
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	анімалістичний жанр, натюрморт
Навчання	у Джакомо Рекко та в майстерні Аньєлло Фальконе
Діяльність	художник
Напрямок	караваджизм
Роки творчості	1632-1670
Вплив на	Джованні Баттіста Руопполо
Твори	натюрморти, анімалістичні картини
Роботи в колекції	Національний музей Швеції, Національний музей Кардіффа, Музей Каподімонте, musée des Beaux-Arts de Quimperd, Музей Боуз і Compton Verney Art Galleryd
	Паоло Порпора у Вікісховищі

Паоло Порпора (італ. Paolo Porpora 1617, Неаполь — 1673, Рим) — італійський художник XVII століття, майстер натюрмортів і анімалістичного жанру.

Життєпис

Належить до призабутих художників. За припущеннями, народився і мешкав у місті Неаполь^[1]. Художню майстерність опановував в Неаполі, в майстерні художника Джакомо Рекко, що був батьком неаполітанського майстра натюрмортів Джузеппе Рекко (1634–1695). Перше документальне свідоцто про художника знайдене під 1632 роком.

За свідоцтвами Бернардо де Домінічі працював також у майстерні художника Аньєлло Фальконе (1600–1665), майстра батальних картин.

1654 року відбув у Рим, де приєднався до офіційної гільдії святого Луки у 1656–1658 роках^[1]. Це надавало право працювати в Римі на законних засадах. В Римі того часу працювало чимало художників із північних країн Європи, поєднаних у художнє товариство «Перелітні птахи». Щось подібне до анімалістичних творів Паоло Порпора робив художник Отто Марсеус ван Скрик, великий прихильник тварин і плазунів.

Паоло Порпора створював квіткові натюрморти, що надало підстави вважати, ніби на художню манеру неаполітанського митця вплинули твори нідерландських художників, майстрів квіткових натюрмортів^[1]. Однак, Паоло Порпора абсолютно ні на кого не схожий у власних картинах анімалістичного жанру — ні на сучасних йому італійських, ні на сучасних йому іноземних художників. Досить оригінальним він був і в створенні квіткових натюрмортів, даючи милуватись глядачам як окремими зразками квітів («П'ять півників, метелики і ящірка»), так і їх простим нагромадженням, жодне з котрих не поставлене у скляну вазу, розташовану поруч («Квіти поряд зі скляною вазою»).

Брав учнів у власну майстерню, серед них Джованні Баттіста Руопполо (1629–1693) та Онофріо Лоттом (помер 1717 року).

Вибрані твори

«Черепахи і жабки», Музей Каподімонте, Неаполь
« Черепаха і краб», до 1656, Художній музей Нансі, Франція
«Гриби, змія, жабка та ящірка», приватна збірка
«Квіти і жабки», Національний музей Швеції, Стокгольм^[1]
«Натюрморт», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна
«Квіти», збірка Кіджи, Рим^[1]
«Квіти і качената», Валенсія, Іспанія^[1]
«Весняні квіти в скляній вазі», бл. 1660, приватна збірка

Галерея

«Черепахи і жабки», Каподімонте, Неаполь
« Черепаха і краб», до 1656, Художній музей Нансі, Франція
«Гриби, змія, жабка та ящірка», приватна збірка
«П'ять півників, метелик і ящірка »
«Рослини і риби в плетеному кошику.»
«Квіти поряд зі скляною вазою»

Джерела

Rudolf Wittkower, Art and Architecture in Italy, 1600–1750, Pelican History of Art (Penguin Books Ltd), pp 361-2, 1980.
Web Gallery of Art Biography
Achille della Ragione, La natura morta napoletana dei Recco e dei Ruoppolo, Napoli, 2009.