Парадокс Ґреллінґа — НельсонаПарадокс Ґреллінґа — Нельсона сформульовано в 1908 році Куртом Ґреллінґом та Леонардом Нельсоном, часом його авторство помилково приписують німецькому філософу та математику Герману Вайлю, та використовують термін «парадокс Вайля». Цей парадокс аналогічний парадоксові Цирульника, парадоксові брехуна і парадоксові Рассела. ОзначенняВизначимо атрибути «автологічний» (використовують також синонім бларді, англ. blardy) і «гетерологічний» таким чином:
Парадокс полягає в наступному: чи є слово «гетерологічний» гетерологічним? Запитання не має відповіді:
Формально-множинне означення та наслідки для теорії множинСкористаємось для зручності синонімом бларді для автологічний. Це штучне слово було винайдене саме для демонстрації парадоксу Ґреллінґа-Нельсона. У термінах теорії множин, бларді можна визначити таким чином: для властивості , нехай це множина слів або фраз така, що всі вони посідають властивість :
Атрибут є бларді якщо , та антибларді якщо Теорема: Існують слова що не є ні бларді, ані антибларді. Приклад: «бларді». Доведення від супротивного: Припустимо, «бларді» є бларді. Тоді S(бларді) містить «бларді». Тоді «антибларді» належить S(антибларді), і звідси є по означенню бларді. Отже, «антибларді» є і бларді і антибларді, що є суперечністю. Тепер припустимо, що «бларді» є антибларді. Тоді «антибларді» не є антибларді, а отже бларді. По означенню, S(антибларді) тоді містить «антибларді», отже «антибларді» є як антибларді так і бларді знову, що є суперечністю. Дана теорема доводить неможливість розбиття множини на підмножини що містять самі себе та підмножини що не містять самі себе. Дивись також парадокс Рассела. ПрикладиГетерологічні слова/вирази
Автологічні слова/вирази
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia