Парамонов Іван Олександрович
Іва́н Олекса́ндрович Парамо́нов (17 січня 1996, місто Київ, Україна — 8 червня 2024, Богодухівський район Харківської області, Україна) — український громадський діяч, культурний менеджер, волонтер, військовослужбовець Збройних сил України. Засновник і виконавчий директор громадської організації «Штука». Стипендіат відзнаки «Світло справедливості». Загинув під час бойового завдання в ході російсько-української війни. ОсвітаІван Парамонов народився 17 січня 1996 року в Києві. Навчався в Київському ліцеї № 89 імені Григорія Цехмістренка. Вищу освіту здобував в Національному університеті харчових технологій. У 2021 році закінчив програму «Управління неприбутковими організаціями» Інституту лідерства та управління Українського католицького університету (УКУ).[1] У межах академічної мобільності проходив стажування в Католицькому університеті Хорватії[en] (Загреб), де вивчав досвід постконфліктних громад. Розробив стратегію розвитку ГО «Майстерня мрії» у своїй дипломній роботі на базі досвіду хорватських та сербських організацій.[2] Громадська діяльність  Із 2014 року — учасник Революції гідності. З 2015 року — активіст Фундації регіональних ініціатив (ФРІ), очолював її київський осередок у 2016 році. Організовував освітні проєкти та табори, спрямовані на розвиток молоді.[3] Брав участь в освітніх таборах, волонтерських та культурних ініціативах у Станиці Луганській, Щасті та Краматорську у складі ГО «Новий Донбас» і «Будуємо Україну разом» (БУР).[4] У 2019 році став співзасновником ГО «Штука», яка реалізовувала культурні та медійні проєкти, спрямовані на підтримку молоді з Донеччини та Луганщини, а також покращення іміджу регіону в Україні.[5] Також працював над соціальною інтеграцією ветеранів, культурним розвитком та відновленням Донбасу.[6] ТворчістьІван Парамонов писав поезію. Серед його віршів: «Різнокольорова», «Біль» (обидва — 2020, Київ).[7] Вірш «Різнокольорова»
Вірш «Біль»
Російсько-українська війнаЗ початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Іван активно волонтерив, доставляючи гуманітарну допомогу військовим та мешканцям прифронтових громад Донеччини, Луганщини та Харківщини.[8] У лютому 2024 року добровільно вступив до лав Збройних сил України. Загинув 8 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку внаслідок поранення уламками в шию і серце.[9] Поховання та вшануванняПрощання з Іваном Парамоновим відбулося 12 червня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві.[10]
— [Олександра Москаленко, сестра Івана].
— [Ліна Полихата, керівниця програми УКУ]. У пам'ять про нього було створено стипендійний фонд від Українського католицького університету.[11] Похований на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві[12]. Указом Президента України № 760/2024 від 11.11.2024 р. нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[13] Розпорядженням Печерської РДА в м. Києві від 05.06.2025 р. № 249 погоджено встановлення меморіальної дошки на фасаді житлового будинку № 17 на Кловському узвозі у Печерському районі міста Києва. В цьому будинку мешкав Іван. Іван Парамонов залишив значний внесок у розвиток громадянського суспільства України, особливо на сході країни. Його діяльність у сфері культури, освіти та молодіжної політики сприяла зміцненню української ідентичності та підтримці постраждалих регіонів. Його пам'ять вшановують як приклад відданості, мужності та любові до Батьківщини. Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парамонов Іван Олександрович
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
