Параскевова Неоніла Іванівна

Параскевова Неоніла Іванівна
Народилася	5 листопада 1918(1918-11-05) село Хаджі-Абдул Бессарабської губернії, тепер село Александру-Йоан-Куза Кагульського району, Республіка Молдова
Померла	14 січня 2005(2005-01-14) (86 років)
Країна	СРСР
Національність	болгарка
Військове звання	майор
Партія	КПРС
Нагороди

Неоніла Іванівна Параскевова (5 листопада 1918(19181105), село Хаджі-Абдул Бессарабської губернії, тепер село Александру-Йоан-Куза Кагульського району, Республіка Молдова — 14 січня 2005) — радянська діячка, вчителька, директор Болградської середньої школи № 1 Ізмаїльської області. Депутат Верховної Ради УРСР 2-3-го скликань.

Народилася в родині вчителів-болгар. Закінчила гімназію у місті Болграді. У 1940 році закінчила історико-філологічний факультет Ясського державного університету імені Александру Йоана Кузи, а також три курси юридичного факультету.

Після закінчення університету повернулася у місто Болград, де, після окупації Бессарабії радянськими військами, у 1940—1941 роках працювала завідувачем Болградської районної бібліотеки, викладачем іноземних мов школи робітничої молоді. У 1940 році вступила до комсомолу.

З червня 1941 року — в Червоній армії, учасниця німецько-радянської війни, воювала на Південному, Кримському, Закавказькому фронтах, виконувала завдання у складі розвідувальних груп в тилу противника (Яновські ліси, Польща, Білорусь, Східна Прусія). Служила диктором-перекладачем, старшим військовим перекладачем (зокрема, 3-го відділення розвідувального відділу штабу Закавказького фронту), десантницею, розвідником-диверсантом (ГРУ ГШ РСЧА), викладачем іноземних мов. У 1943 році прийнята кандидатом у члени ВКП(б). До 1946 року працювала при військовій кафедрі Одеського педагогічного університету.

З січня 1946 року — вчителька німецької і французької мов Болградської середньої школи № 1 Ізмаїльської області.

Член ВКП(б) з 1947 року.

З 1947 року — директор Болградської середньої школи № 1 Ізмаїльської області.

Потім — на пенсії у місті Запоріжжі.

• технік-інтендант 2-го рангу
• старший лейтенант адміністративної служби
• капітан адміністративної служби
• майор

• орден Богдана Хмельницкого III ст. (14.10.1999)
• орден Вітчизняної війни І ст. (5.02.1944)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медаль «За бойові заслуги» (9.02.1943)
• медаль «За оборону Одеси» (1943)
• медаль «За оборону Севастополя» (1943)
• медаль «За оборону Кавказу»^[1].
• медалі
• відмінник народної освіти УРСР
• Почесна громадянка міста Болград

• газета «Придунайская правда» (Ізмаїл) — 15 січня 1947 року.

Це незавершена стаття про політичну діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.