Паришкура Іван Степанович
Іва́н Степа́нович Паришку́ра (30 січня 1903, селище Миронівка, Миронівського району, Київської області) — †30 грудня 1982 року) — український селекціонер (горох та люпин), кандидат сільськогосподарських наук, депутат (1939—1941 р.) обласної ради м. Тамбов СРСР, фронтовик, учасник Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. ЖиттєписНародився 30 січня 1903 (селище Миронівка, Миронівського району, Київської області) ; українець; батько Паришкура Степан Адамович — пічник, каменяр; мати Агафія Фелімонівна — домогосподарка, мав сім братів, у всіх була вища освіта та одну сестру; дружина Жиденко Олександра Микитівна (09 березня 1909 р. — 18 березня 2001 р.) — майстер маслороб; дочка Паришкура Зоя Іванівна (1933-†1990) — інженер — морського флоту, порт м. Феодосія; син Паришкура Володимир Іванович (17 серпня 1938) — селекціонер ; дочка Каплюк Світлана Іванівна (17 травня 1940 р.) інженер порошкової металургії м. Київ. Іван Степанович маючи броню, як депутат обласної ради пішов добровольцем на фронт. Був командиром гармати у звані старшого сержанта. Був комісований, втратив нижню кінцівку вище коліна. Пройшовши лікування та реабілітацію приступив до наукової роботи, селекцією гороху та люпину. Іван Степанович є автором першого вітчизняного сорту люпину, Носовський білонасінний 1953 р. Не зважаючи на свій фізичний стан був людиною дуже веселою, любив дітей, мав гарне почуття гумору, часто грав на гармошці. Виховав гарних троє дітей та семеро онуків. Родичався і зі своїми родичами з батьківської родини та родини своєї дружини. Пішов з життя — 30 грудня 1982 року. ОсвітаМаслівський інститут селекції та насінництва ім. К.А. Тімірязєва. Нагороди
Наукові досягненняАвтор сортів:
Автор сівалки. Посилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia