Парфеній Сопковський
Парфеній Сопковський (світське ім’я - Павло Васильович Сопковський; *6 грудня 1717, Мотовилівка - †7 березня 1795, Смоленськ) – український релігійний та освітній діяч в добу Гетьманщини, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Смоленський і Дорогобузький. Ректор Новгородської духовної семінарії. БіографіяНародився в 1717 році в містечку Мотовилівка під Києвом. Навчався в Києво-Могилянській академії, де розпочинав й викладацьку діяльність. 1744 емігрує на Московщину, де призначений викладачем в Новгородську духовну семінарію. 1749 пострижений у ченці. З 1750 - префект Новгородської духовної семінарії. 18 лютого 1756 зведений у сан архімандрита Антонієвого монастиря та призначено ректором Новгородської духовної семінарії. 23 квітня 1758 переміщений до Хутинського Спасо-Варлаамового монастиря. Архієрей6 листопада 1759 хіротонізований на єпископа Кексгольмського і Ладозького, вікарія Новгородської єпархії, із зберженням посади настоятеля Хутинського монастиря. 7 березня 1761 призначений єпископом Смоленським і Дорогобужським. Єпископ Парфеній відрізнявся особливою любов'ю до храмобудівництва. Майже всі смоленські храми побудовані в часи його управління, зокрема, Одигитрієвський, Хрестовоздвиженський, Богоявленський собор та інші. Він влаштував кам'яний архієрейський будинок і церкви в заміських будинках. Помер 7 березня 1795. Похований в Успенському соборі, біля західних дверей. Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia