Парфеній (Попов)

	Архієпископ Парфеній
Альма-матер:	Київська духовна академія
Діяльність:	православний священник
Ім'я при народженні:	Петро Тихонович Попов
Народження:	1811; Задонський повіт, Воронезька губернія
Смерть:	21 січня 1873; Іркутськ
Чернецтво:	16 листопада 1841
Єп. хіротонія:	14 березня 1854
	Парфеній у Вікісховищі

Архієпископ Парфеній (у світському житті Петро Тихонович Попов; 1811(1811), Воронізька губернія — 21 січня 1873, Іркутськ) — єпископ Російської православної церкви, Архієпископ Іркутський та Нерчинський. Місіонер у Бурятії та Саха-Якутії. Автор акафіста українському просвітителю Інокентію (Кульчицькому).

Життєпис

Народився в Задонському повіті, Воронезької губернії у родині священика. Навчався у Воронезькій духовній семінарії, але невдозві емігрував в Україну, де вступив до Київської духовної академії, яку закінчив 1835. 7 жовтня того ж року призначений професором Орловської духовної семінарії ВПСРІ.

1 жовтня 1840 — протоієрей Єлецького собору; 16 листопада 1841 — пострижений в чернецтво; 24 жовтня 1842 — призначений інспектором Орловської духовної семінарії; 20 квітня 1844 — призначений ректором Орловської духовної семінарії, 20 травня зведений в сан архімандрита.

1845 знову скеровується в Україну, де 22 жовтня стає ректором Харківської духовної семінарії та настоятелем Старо-Харківського Преображенського Курязького монастиря. 12 квітня 1848 — ректор Херсонської духовної семінарії, настоятель Одеського Успенського монастиря.

1852 залишає Україну для служіння у Татарстані, де 29 лютого призначений ректором Казанської духовної академії.

У єпископському сані

14 березня 1854 — хіротонія в єпископа Томського та Єнисейського ВПСРІ.

13 вересня 1860 — призначений на Іркутську катедру, засновану українськими просвітителями у 18 столітті.

Бувши єпископом Томським, створив дві окремі місії в Іркутській єпархії — Іркутську та Забайкальську (1862). За цей час здійснив близько 8 тисяч хрещень у Бурятії та Саха-Якутії.

Склав акафіст святителю Ігнатію Кульчинському.

31 березня 1863 — зведений у сан архієпископа.

Обраний почесним членом Київської духовної академії.

Помер 21 січня 1873. Похований у Вознесенському храмі в Іркутську.