Паріс Канеллакіс
Паріс Христос Канеллакіс (грец. Πάρις Χρήστος Κανελλάκης, англ. Paris Christos Kanellakis; 3 грудня 1953, Афіни, Греція — 20 грудня 1995, поблизу Буги[en] (Валье-дель-Каука), Колумбія, США) — грецький та американський інформатик. БіографіяОсвітаНародився 3 грудня 1953 року в Афінах (Греція) у родині Елефтеріоса та Аргірули Канеллакісів. Батько Паріса був генералом. У 1976 році Паріс закінчив Афінський національний технічний університет за спеціальністю «електротехніка». Науковим керівником дипломної роботи Канеллакіса був Еммануїл Протонотаріос. В 1978 році він здобув ступінь магістра природничих наук в галузі комп'ютерної інженерії, закінчивши Массачусетський технологічний інститут (MIT). Науковими керівниками виступили Рональд Рівест та Майкл Атанс, а також Христос Пападімітріу, майбутній професор Гарвардського університету. У 1982 році Паріс Канеллакіс здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію, підготовлену під керівництвом Христа Пападімітріу, який на той час вже працював у Массачусетському технологічному інституті. Кар'єра У 1981 році Паріс Канеллакіс почав працювати на факультеті інформатики Браунського університету на посаді асистент-професора, пізніше ставши асоційованим професором (1986), а потім професором (1990). У 1984 році на деякий час він перервав свою діяльність в Браунському університеті і обійняв посаду запрошеного асистент-професора в Лабораторії інформатики та штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту (CSAIL), де він працював з Ненсі Лінч. У 1988 році отримав громадянство США. У цьому ж році проводив дослідження в Національному інституті досліджень в галузі інформатики та автоматики (INRIA) у Франції, де співпрацював з Сержем Абітбулем. У 1982—1991 роках Паріс Канеллакіс кілька разів працював у Дослідницькому центрі IBM імені Томаса Дж. Вотсона. СмертьПаріс Канеллакіс загинув 20 грудня 1995 року разом зі своєю дружиною Марією Терезою Отоя та їх двома дітьми, донькою Александрою і сином Стефаносом, в авіаційній катастрофі під Калі (Колумбія), коли вони прямували з Каліфорнії на щорічну різдвяну святкову зустріч з родиною його дружини[2][3][4][5][6][7]. Науково-дослідна та академічна діяльністьНауковий внесок Паріса Канеллакіса здійснено в галузях теорії баз даних, включаючи дедуктивні бази даних, об'єктно-орієнтовані бази даних і бази даних з обмеженнями, а також відмовостійкі розподілені обчислення і теорія типів. Працюючи в Браунському університеті він був керівником сімох здобувачів ступеня доктора філософії, а також одного у Массачусетському технологічному інституті (Козмадакіс, 1985)[8]. Перебував у складі програмних комітетів численних різних міжнародних зустрічей, в тому числі симпозіуму за принципами систем баз даних (PODS), конференції з надвеликими базами даних (VLDB), симпозіуму по логіці в інформатиці (LICS), симпозіуму з теорії обчислень (STOC), симпозіуму з основ інформатики (FOCS), симпозіуму з теоретичним аспектам інформатики (STACS) та симпозіуму з принципів розподілених обчислень (PODC). Паріс Канеллакіс був редактором-консультантом наукових журналів «Information and Computation», «SIAM Journal on Computing», «Theoretical Computer Science», «ACM Transactions on Database Systems», «The Journal of Logic Programming», «Chicago Journal of Theoretical Computer Science» і «Applied Mathematics Letters», а також (на початкових етапах випуску) «Constraints». У співавторстві з Алексом Шварцманом писав монографію «Fault-Tolerant Parallel Computation». На момент смерті Канеллакіса книга залишалася незавершеною. Пам'ять НагородиУ 1996 році Асоціація обчислювальної техніки заснувала Премію Паріса Канеллакіса за теоретичні та практичні досягнення, яка вручається щороку за «особливі теоретичні досягнення, які мали значний і очевидний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій»[9][10][11]. Серед її лауреатів Леонард Адлеман, Вітфілд Діффі, Мартін Геллман, Ральф Меркле, Рональд Рівест, Аді Шамір[12][13], Володимир Вапник[14] та багато інших. У трьох організаціях, де вчився і працював Паріс Канеллакіс (Браунський університет, Массачусетський технологічний інститут (MIT) та Політехніон), на пожертви його батьків в пам'ять про нього були засновані три програми стипендій та один приз:
ЗаходиУ 1996 році факультет інформатики Браунського університету оголосив про проведення свого симпозіуму «17th Industrial Partners Program» на честь дослідницької кар'єри Паріса Канеллакіса і запросив для читання лекцій деяких з його співавторів[23]. Програми зустрічей, проведення яких було заплановано на 1996 та 1997 роки, і в деяких з яких, як очікувалося, повинен був взяти участь Канеллакіс, були змінені та/або присвятили свої роботи його пам'яті[24]. У 2001 році факультет інформатики Браунського університету відкрив щорічну лекцію, присвячену пам'яті Паріса Канеллакіса (англ. Paris Kanellakis Memorial Lecture), яка зазвичай проводиться наприкінці осіннього семестру, часто за участі колишніх співавторів і колег Канеллакіса[25]. У попередні роки серед доповідачів були Арвінд Мітал[26][27], Синтія Дуорк[28], Анна Карлін[29][30], Річард Карп[31][32][33], Христос Пападімітріу[34][35], Міхаель Рабін[36], Моше Варді[37][38], Міхаліс Яннакакіс[39], Ендрю Яо[40][41] та інші. У 2002 році у пам'ять про Паріса Канеллакісі був проведений Грецький симпозіум з управління даними. У 2003 році була організована зустріч під назвою «Principles of Computing & Knowledge: Paris C. Kanellakis Memorial Workshop», приурочена до 50-річчя вченого[42]. ІншеПісля смерті Паріса Канеллакіса деякі наукові журнали опублікували його спеціальні некрологи та/або присвятили свої випуски пам'яті вченого[43]. Окремі автори присвятили Канеллакісу свої докторські дисертації та статті. У 1996 році, в пам'ять про Паріса Канеллакіса і його родині, на території Лінкольн-Філд Браунського університету був посаджений гостролистий клен[44][45]. Наступного року факультет інформатики перейменував свою бібліотеку на його честь[46]. Скульптура «Horizon» роботи відомого грецького фізика Костаса Вароцоса, замовлена батьками Канеллакіса у пам'ять про їх сина і його родини, була встановлена неподалік Ліа в Корінфії (Пелопоннес, Греція) на їх власній території, переданій в дар міжнародною благодійною організацією «SOS-Дитячі села»[47]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
