Паскаль (місячний кратер)
Кра́тер Паска́ль (лат. Pascal) — великий стародавній метеоритний кратер у північній приполярній області видимого боку Місяця. Назву присвоєно на честь французького математика, механіка, фізика, літератора і філософа Блеза Паскаля (1623—1662) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1964 році. Утворення кратера відбулось у нектарському періоді[1]. Опис кратераНайближчими сусідами кратера є кратер Бріаншон на заході; кратер Понселе[en] на сході північному сході і кратер Дезарг на півдні[2]. Селенографічні координати центра кратера 74°22′ пн. ш. 70°38′ зх. д. / 74.36° пн. ш. 70.63° зх. д., діаметр 108,2 км[3], глибина 4630 м[4]. Кратер Паскаль має полігональну форму і є суттєво зруйнованим. Вал кратера згладжений, у північно-західній частині перекритий сателітним кратером Паскаль F, у південно-західній — сателітним кратером Паскаль A, у південно-східній — сателітним кратером Паскаль G. Північно-східна частина валу відзначена скупченням маленьких кратерів, по дотичній до неї проходять декілька борозен. Внутрішній схил широкий, зі слідами терасовидної структури. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1570 м[1], об'єм кратера становить приблизно 13700 км³[1]. Дно чаші відносно рівне, переформоване лавою, відзначене безліччю дрібних і невеликих кратерів. У центрі чаші розташований короткий хребет витягнутий з півночі на південь і маленький чашеподібний кратер, що примикає до його північно-східної частини. У північній частині цей хребет досягає висоти 800 м. До отримання власного найменування у 1964 р кратер мав позначення Карпентер D (у системі позначень так званих сателітних кратерів, розташованих в околицях кратера, що має власну назву). Сателітні кратериДив. також
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia