Пасхавер Борис Йосипович

Борис Йосипович Пасхавер
Борис Йосипович Пасхавер
Народився	11 лютого 1938; Київ
Помер	9 липня 2019 (81 рік); Київ
Країна	Україна
Діяльність	економіст
Alma mater	Київський інститут народного господарства
Галузь	економіка
Заклад	Інститут економіки та прогнозування НАН України
Вчене звання	професор (2005)
Науковий ступінь	доктор економічних наук (1983)
Відомий завдяки:	академік НААН України (2007)
Батько	Йосип Саулович
Мати	Ганна Юхимівна
У шлюбі з	Тетяна Палій
Діти	син Дмитро
Нагороди	(1987), ; Премія НАН України ім. М. І. Туган-Барановського (1997)

Борис Йосипович Пасхавер (нар. 11 лютого 1938 — пом. 9 липня 2019 Київ) — український вчений-економіст, професор, дійсний член Національної академії аграрних наук України (2007). Лауреат Премії НАН України імені М. І. Туган-Барановського (1997)

Загальні відомості

Борис Йосипович Пасхавер народився 11 лютого 1938 у м. Києві.

У 1955—1959 навчався в Київському інституті народного господарства на факультеті економіки сільського господарства, після завершення якого почав працювати в Статистичному управлінні Київської області (відділ сільського господарства).

У 1962—1964 навчався в аспірантурі Московського економіко-статистичного інституту^[ru] (кафедра сільськогосподарської статистики). Там же у 1965 захистив кандидатську дисертацію на тему «Статистико-економічний аналіз інтенсифікації сільського господарства».

З 1965 працював в Інституті економіки НАН України, де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. У 1983 в цьому Інституті захистив докторську дисертацію на тему: «Проблеми регулювання рентних відносин у сільському господарстві».

З 2005 працює головним науковим співробітником Інституту економіки та прогнозування НАН України.

У 2005 Борису Йосиповичу присвоєно вчене звання професора. У 1995 обраний членом-кореспондентом НААН України, а з 22.11.2007 є дійсним членом НААН України.

Нагороди

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1987).

Наукові напрямки

Вчений відомий своїм вагомим внеском у розвиток актуальних напрямів агроекономічної науки. Він є автором 150 наукових праць, з яких 2 індивідуальні та 15 колективних монографій. Під його науковим керівництвом підготовлено 3 доктори і 5 кандидатів наук.