Пачовський Борис
Бори́с Васи́льович Пачо́вський (нар. 28 березня 1931, Перемишль — пом. 11 серпня 2010, Нью-Йорк) — український художник-графік. Син письменника Василя Пачовського, молодший брат художника-живописця Романа Пачовського. БіографіяНародився 28 березня 1931 року в місті Перемишль (тепер місто у Польщі, у Підкарпатському воєводстві. Після втрати батьком роботи викладача місцевої гімназії мешкав разом зі сім’ю у Львові, згодом у приміському селі поблизу міста Ротенбург-на-Таубері (земля Баварія, Німеччина), а 1950 року прибув до США (Нью-Йорк). Як згадував пізніше Борис Пачовський, він зростав в умовах культу мистецтва, «навчився доволі рано розглядати книжку як цінність» і мав чимало прикладів для наслідування. Старша сестра Дзвінка готувалася стати піаністкою, а старший брат Роман вже робив успішні кроки як художник. У 1956 році Борис Пачовський з відзнакою закінчив Коледж Сіті у Нью-Йорку, одержавши диплом «бакалавра мистецтв». Потім ще рік навчався у вищій мистецькій школі «Арт студенс ліг»[1]. У студентські роки Борис Пачовський активно поринув у мистецьке життя. Був співзасновником і членом правління Товариства молодих образотворчих мистців-українців, а згодом проявляв активну діяльність в Об'єднанні митців-українців в Америці [2]. Наприкінці 1950-х років став мистецьким керівником журналу «Musical America», музичної компанії «Lids», а від 1963 року зайняв таку ж чільну посаду в редакції найавторитетнішого у США в галузі грамофонної музики журналу «Stereo Review», з яким співпрацював протягом 22 років»[3]. За оригінальність мистецьких рішень у титульних сторінках обох журналів був нагороджений Товариством американських ілюстраторів престижною нагородою „Арт директорс ріворд“[2]. Протягом 1981–1994 років, ставши одним з найбільш кваліфікованих фахівців в галузі теорії і практики деревориту, Борис Пачовський читав лекції на цю тематику в «Institut for Arian Studiens». Борис Пачовський, як і його мати Неоніла (з роду Горницьких), брат Роман і сестра Дзвінка (Марія), похований на Оливній Горі (район Квінз, Нью-Йорк) [4]. ТвориУ ранніх творах Борис Пачовський заявив про себе в широкому діапазоні зацікавлень – олійним та акварельним малярством, різьбою на дереві, об’ємними композиціями в матеріалах гіпсу, дерева і металу. Та вже в той час помітно вирізнялася станкова графіка, виконана у техніках ліногравюри і деревориту, що згодом сформувала творчий образ митця як «одного з найцікавіших і самобутніх репрезентантів українського образотворчого мистецтва другої полови ХХ – початку ХХІ століття» [5]. Графіка митця при нахилі до абстракціонізму не втрачає сюжетности; його праці експресивні й ефектні у чорній, так і в кольоровій техніці[6].
Борис Пачовський активно контактував з мистецькими і громадськими інституціями української діаспори в США, оформляв окремі книги, запрошення, плакати, конверти грамофонних платівок. До відомих робіт митця належать його обкладинки та ілюстрації до книг поезій Богдана Бойчука «Час болю», «Вірші для Мехіко», журналу «Бандура», а також обкладинка наукового збірника «Василь Пачовський у контексті історії та культури України», що побачив світ 2001 року в Ужгороді. ВиставкиЗ 1955 року Борис Пачовський брав активну участь у виставках, організованих Товариством молодих образотворчих митців-українців, а з 1960 року - Об'єднанням митців-українців в Америці. Перша персональна виставка відбулася 1963 року в Українському інституті Америки, на якій експонувалося 27 творів (чорно-білих і кольорових дереворитів). Згодом твори Бориса Пачовського виставлялися на вернісажах різних американських мистецьких товариств[7]. Примітки
Джерела та література
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
