Педагогічний семінарій

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2019)

Педагогічний семінарій - структурний підрозділ, що існував у структурі філософського факультету Львівського університету. Був створений у 1907 році^[1] і проіснував до 1939 року. Користувався фінансовою, науковою, організаційною і дидактичною автономією^[2][3].

Педагогічний семінарій був створений за аналогією до вже існуючих профільних підрозділів, що вже діяли у структурі Львівського університету, а саме - філософського, математичного, історичного. проводив діяльність відповідно до власного статуту, який окреслював змістову, організаційну, економічну, наукову і дидактичну автономію закладу. Згідно зі статутом, завданням Педагогічного семінарію визначалася підготовка його учасників до самостійних досліджень у педагогічній сфері і набуття практичного учительського досвіду. Теоретичні і практичні заняття відбувалися для студентів філософського факультету, а також тих студентів теологічного факультету, які прагнули здобути учительський фах (катехити середніх шкіл). Обов’язковою складовою навчальної програми була шкільна педагогічна практика студентів. Педагогічну практику проходили студенти 4-го курсу філософського факультету тих напрямків, які передбачали потребу учительської підготовки.

Педагогічний семінарій функціонував у приміщенні по вул. Длугоша (нині Кирила і Мефодія) 7^[4].

Засновником і керівником до 1921 року був доцент університету Болеслав Маньковський (1852–1921)^[5]. Після його смерті підрозділом керували Казимир Твардовський^[6] і Казимир Айдукевич.

У 1907-1921 роках інтенсивна навчальна і методична діяльність Педагогічного семінарію була пов'язана з керівництвом Болеслава Маньковського.

У 1921-1939 роках підрозділ вже не виконував дидактичних функцій у повному обсязі. Число годин, відведених на викладання, було зменшене. Було також обмежено набір студентів^[7]. Плани з відродження закладу пов’язувалися з утворенням окремої кафедри педагогіки, однак настання Другої світової війни перервало їх реалізацію.