Педак Олександр Анатолійович

Педак Олександр Анатолійович
Педак Олександр Анатолійович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	4 квітня 1959; УРСР, Запоріжжя
Смерть	30 березня 2017 (57 років); Україна, Авдіївка; (вибух міномета)
Поховання	Запоріжжя
Псевдо	«Шао-Лінь»
Військова служба
Роки служби	2015—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	72 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Авдіївку;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Анато́лійович Педа́к (4 квітня 1959(19590404), м. Запоріжжя, Запорізька область, Українська РСР — 30 березня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Шао-Лінь».

Біографія

Народився 1959 року в місті Запоріжжя. Мешкав у Комунарському районі міста. З дитинства займався дзюдо.

Під час російської збройної агресії проти України в лютому 2015 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією як доброволець і того ж року підписав контракт до закінчення особливого періоду.

Старший солдат, старший навідник мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Виконував завдання на території проведення антитерористичній операції.

Загинув 30 березня 2017 року близько 18:00 у промзоні м. Авдіївка, в результаті вибуху міномета М120-15 «Молот» під час бойових дій. Тоді ж загинули солдат 72-ї бригади Олег Новохатько і доброволець ДУК ПС Дмитро Сумський, ще один боєць, Дмитро Макеєв, дістав тяжкі поранення^[1]^[2]. Військова прокуратура Донецького гарнізону почала розслідування щодо причин і обставин вибуху міномету, також на місці працювала робоча група Генштабу ЗСУ.

	Саша Педак закидав міни, Олег Новохатько наводив, а Дмитро Сумський — коректував. Перша міна вилетіла нормально, друга теж. Я побачив, що плита під мінометом почала влазити у землю, пішов по каміння, щоб підкласти під неї. Приніс і запитав у хлопців, чи потрібна допомога, вони відповіли, що все гаразд. Я відійшов назад і почав готувати міни до бою. Почув гучний вибух і мене кинуло головою вниз. Через секунду осколок влучив у голову. Руку пробило наскрізь. Подивився на хлопців, вони вже лежали за чотири метра від міномета і не рухались.
— боєць 72-ї ОМБр Дмитро Макеєв.^[3]

Похований 2 квітня на кладовищі Запоріжжя^[4].

Залишилися дружина, син, донька та онук. Син проходить службу у Національній гвардії України.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[5].
Розпорядженням голови обласної ради від 21 червня 2017 року № 180-н нагороджений відзнакою Запорізької обласної ради — орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно)^[6].