Пелешенко Василь Іларіонович
Пелешенко Василь Іларіонович (28 червня 1927 — 29 березня 2014року) — український гідрогеолог, гідрохімік, доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології та гідрохімії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік Української екологічної академії наук з 1992 року та Академії наук вищої школи від 1997 року. БіографіяНародився 28 червня 1927 року в селі Долина Обухівського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни. Закінчив 1957 року Київський університет зі спеціальністю «геолог-гідрогеолог». Працював у Київському університеті у 1957—1968 роках інженером, з 1968 року доцентом, старшим викладачем на кафедрі гідрогеології та інженерної геології геологічного факультету. У 1968—1971 роках відповідальний працівник відділу науки ЦК Компартії України. У Київському університеті у 1971—1976 роках працює доцентом кафедри гідрології суші географічного факультету, у 1976 році очолив кафедру гідрології суші, яку за його ініціативи перейменовано на кафедру гідрології і гідрохімії (тепер гідрології та гідроекології). Заснував науково-дослідну лабораторію гідрохімії (тепер лабораторія гідроекології та гідрохімії). У 1993—2002 роках професор кафедри, у 2002—2003 роках провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії. Кандидатська дисертація «Підземні води межирічя Сіверський Донець-Оскіл» захищена у 1967 році, докторська дисертація «Оцінка взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод суші (оцінка, баланс і прогноз на прикладі території України)» захищена у 1981 році. Засновник гідрохімічної школи у Київському університеті. У 1981 році за його ініціативи заснований Богуславський гідролого-гідрохімічний стаціонар на річці Рось. Розробив методологію оцінки взаємозв'язку хімічного складу різних типів природних вод та принципи кількісної оцінки впливу антропогенних факторів на формування гідрохімічного режиму річок. Зробив значний внесок у формуванні меліоративної гідрохімії. Був головою спеціалізованої вченої ради захисту дисертацій Київського університету 1993—2003 роках. Учасник міжнародних форумів у Лондоні 1969 року, Токіо 1970 року). Підготував 2 докторів наук, 5 кандидатів наук. Член редколегії наукового збірника «Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія». ЕкспедиціБрав участь в експедиціях на Забайкаллі, Шацьких озерах, річках Прип'яті, Дунаї, водоймах-охолоджувачах АЕС на території України та Смоленської АЕС в Росії, 30-км зоні ЧАЕС. Нагороди і відзнаки
Наукові праціАвтор і співавтор понад 200 наукових праць, 9 монографій, 28 підручників та навчальних посібників, 1 винаходу. Основні праці:
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
