Перебийніс Валентина Ісидорівна
Валентина Ісидорівна (Сидорівна) Перебийніс (13 жовтня 1923, с. Тишенківка, Красноградського району Харківської області — 21 грудня 2020, м. Київ) — фундатор наукових напрямів «структурно-математична лінгвістика», «прикладна лінгвістика», «комп'ютерна лінгвістика» і «навчальна лексикографія» в Україні, автор понад 250 наукових праць з теорії мовознавства, фонології, граматики, лексикології, стилістики, лексикографії, комп'ютерної лінгвістики. Кандидат філологічних наук за фахом «германські мови» (1962), доктор наук за фахом «українська мова» (1970), професор за фахом «структурна, прикладна і математична лінгвістика» (1973). БіографіяНародилася в родині сільських учителів. У 1949 році закінчила педагогічний факультет Військового інституту іноземних мов (Москва), отримавши диплом викладача англійської мови вищої і середньої школи. З 1953 по 1961 рік працювала старшим викладачем і завідувачем кафедри іноземних мов Черкаського державного педагогічного інституту. У 1962 році після закінчення річної аспірантури Московського державного інституту іноземних мов ім. Моріса Тореза захистила кандидатську дисертацію зі структурної лінгвістики на тему «Роль моделей в розмежуванні значень багатозначного дієслова (до питання про методи лексикологічних досліджень — на матеріалі дієслів make і do в англійській мові)». З 1962 року працювала науковим співробітником відділу теорії української мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. У 1968 році очолила щойно створений в Інституті відділ структурно-математичної лінгвістики, яким завідувала 18 років. У 1970 році захистила докторську дисертацію «Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови». У 1973 році їй присуджено звання професора за спеціальністю «структурна, прикладна і математична лінгвістика». З 1986 року займається науково-викладацькою роботою. Читає теоретичні курси на відділенні прикладної (комп'ютерної) лінгвістики у Київському національному лінгвістичному університеті. У 2003 році їй присвоєно звання «Почесний доктор Київського національного лінгвістичного університету». Наукова діяльністьПершою в Радянському Союзі використала структурні та формально-логічні методи у розрізненні семантичних структур, продемонструвавши переваги і можливості структурного аналізу у дослідженні мовних явищ. Очолювала напрям «структурна лінгвістика» в україністиці. Під її керівництвом були здійснені перші дисертаційні дослідження зі спеціальності «Структурна, прикладна і математична лінгвістика», захищені в Україні на матеріалі української мови. Керувала масштабними проектами — статистичним обстеженням текстів сучасної художньої прози і укладанням «Частотного словника сучасної української художньої прози», укладанням «Частотного словника словосполучень англійської мови», укладанням словника «Морфологія англійського дієслова: система і функціонування», аналізом лінгвістичних проблем автоматизації редакційно-видавничих процесів. Під керівництвом В. І. Перебийніс захищено близько 30 кандидатських дисертацій зі структурної, математичної і прикладної лінгвістики; англійської, російської та української мов. В різні часи В. І. Перебийніс була членом шести спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій, членом редколегій журналів «Мовознавство», «Вісник Київського лінгвістичного університету», «Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки», відповідальним редактором 35 монографій та збірників наукових статей. Основні публікації
Література та джерела
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
