Передерій Григорій Петрович

Григорій Петрович Передерій (рос. Григорий Петрович Передерий, 29 вересня (11 жовтня) 1871, Єйськ — 14 грудня 1953, Москва) — російський та радянський інженер, мостобудівник.

До 1917 року у Міністерстві шляхів сполучення дуже обережно ставились до застосування залізобетону в мостах. Не дивлячись на це, саме на початку XX століття, ще тоді професор Передерій розробив низку проектів великих міцних залізобетонних мостів, які пізніше були побудовані.

Вклад Передерія: — згідно пропозиції управління «Ленинграджелдор» і під керівництвом професора Передерія були розроблені варіанти із застосування залізобетонних консольних балок, наскрізних ферм і арок; — у періоді 1930—1935 років Передерій керував Ленінградським відділенням Центрального науково-дослідного інститут транспортного будівництва, реорганізований 1934 року у Мостове бюро ЛПЗТа. Тут під його керівництвом здійснено багато визначних робіт; — було розроблено близько 40 різних проектів збірних мостів і труб, в тому числі балочні малі мости, збірні прогонні споруди із наскрізними фермами, арочні мости і шляхопроводи, збірні опори ящикового і рамкового типу; запропонував стик з петлевою арматурою, який згодом отримав широке застосування під назвою «стик Передерія»; — характерні особливості рішення Передерія завдань у галузі залізобетонних мостів є:

• вибір найбільш доцільної конструкції прогонної споруди;
• обґрунтування способів розрахунку при позиції нових конструктивних рішень, особливостей армування;
• застосування моделювання з метою перевірки конструктивних рішень, не застосовуваних ще у практиці будівництва; — для проектів, розроблених Г. П. Передерієм, характерне новаторство — багато його пропозицій випередили час на 15-20 років; — детально досліджував питання про так звану трубчасту арматуру для арок мосту.

Праці Передерія заклали основи початку розробки проблеми збірного залізобетонного мостобудування. Особливо цінний внесок цими працями зроблено в галузі мостів малих прогонів, де була висунута ним ідея безбаластних залізобетонних мостів.

• Бородинський міст через Москву-ріку в Москві (1910; арх. Іван Фомін; конкурс).
• Естакада залізобетонна арочна моста через Амур в Хабаровську (1916).
• Жовтневий міст в Вологді (1928—1931).
• Володарський міст в Ленінграді (1932—1936; перебудований).
• Міст Лейтенанта Шмідта в Ленінграді (1936—1938; перебудований).
• Кузнечевський міст в Архангельську (1956).

• Орден Леніна
• Орден Трудового Червоного Прапора
•  Орден Червоної Зірки
• Сталінська премія (1943)

• Передерий Г. П. Мосты. Ч.2. Железные мосты. Рукодоство и пособие для техникумов. — Москва; Ленинград: Госиздат, 1930.- 386 с.
• Сборные железобетонные мосты. Данные о проетах Ленинградского Бюоро ЦИС, 1932.
• Передерий Г. П. Трубчастая арматура. — Москва: Трансжелдориздат, 1945. — 90 с.
• Передерий Г. П. Курс мостов. Т.3. Железобетонные мосты. — Москва: Трансжелдориздат, 1951. — 512 с.